У Кореї існує система обов’язкового медичного страхування (ОМС) з універсальним охопленням. Система ОМС була створена в 1977 році, у той час вона охоплювала всього 8,79% населення. За наступні 12 років система значно розширилася, і в 1989 році вона охоплювала практично все населення, за винятком невеликої групи населення (3-4%), для яких зараз діє альтернативна програма допомоги незаможним (Програма медичної допомоги, ПМП). До 2000 року система ОМС функціонувала як система з безліччю страховиків, у країні налічувалося понад 370 страховиків, заснованих на регіональному або виробничого принципом. Після майже двадцятилітніх дискусій у липні 2000 року страховики були інтегровані в систему єдиного платника.
Міністерство охорони здоров’я, сім’ї і добробуту КР в цілому відповідає за стан здоров’я населення і контролює стратегію розвитку системи ОМС. Національна корпорація медичного страхування є єдиною страховою організацією, яка відповідальна за надання медичних послуг населенню.
ОМС збирає страхові внески та відшкодовує витрати медичних установ. Служба нагляду та оцінки медичного страхування відповідальна за визначення вартості програми ОМС і оцінку обґрунтованості наданої медичними установами допомоги.
Фінансування
В Південній Кореї зареєстрований відносно низький рівень витрат на охорону здоров’я, хоча і є тенденція до його постійного зростання. У 2009 році внески на ОМС склали 5,08% від заробітної плати. Загальна величина витрат на охорону здоров’я в 2009 році в Кореї становила 6,9% ВВП, що на 2,1 процентних пунктів нижче, ніж у середньому по країнах ОЕСР (9,0%). За цим показником серед країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) Корея займає передостаннє місце. Як правило, із зростанням доходів зростають і витрати на охорону здоров’я, і практично у всіх країнах ОЕСР зі збільшенням показника ВВП у розрахунку на одного жителя також спостерігається і зростання витрат на охорону здоров’я. У зв’язку з цим Корея також відстає від країн ОЕСР за рівнем витрат на охорону здоров’я в розрахунку на одну людину: у 2008 році обсяг цих витрат склав 1801 долар США, тоді як середній показник по країнах ОЕСР дорівнює 3060 доларам США.
Тим не менш, з другої половини 1980-х років у Кореї все ж спостерігалося зростання витрат на охорону здоров’я, пов’язане з введенням державної програми страхування здоров’я. Протягом 1990-х років темп зростання витрат на охорону здоров’я вдвічі перевищував середній показник по країнах ОЕСР. Ця тенденція тривала і в період з 2000 по 2008 рік, коли темп зростання витрат на охорону здоров’я в Кореї досяг 8,0% у рік порівняно з середнім темпом зростання аналогічних витрат по ОЕСР, що становить 4,2%. За цим показником Корея займала друге місце серед країн ОЕСР (після Словацької Республіки). Зростання витрат на охорону здоров’я в Кореї за останнє десятиліття був в основному пов’язаний з швидким зростанням державних витрат на охорону здоров’я, особливо пов’язаних із закупівлями фармацевтичних препаратів.
З липня 2008 року усі застраховані за ОМС здійснюють додатковий внесок на страхування на випадок довготривалих хронічних захворювань у розмірі 4,78% внеску на ОМС кожного застрахованого.
Система ОМС в основному фінансується за рахунок коштів страхових внесків, державних субсидій і особистих платежів пацієнтів. У 2007 році на державне фінансування доводилося 54,9% загальних витрат на охорону здоров’я, а на приватне – 45,1%. Приватні витрати формувалися за рахунок особистих платежів громадян за отримання медичної допомоги (35,7% приватних витрат), добровільного медичного страхування (ДМС) (4,1%) та інших джерел (благодійні та добровільні фонди).
Надання медичних послуг
Медичне обслуговування в Південній Кореї представлено переважно приватним сектором, на який припадає близько 90% ліжкового фонду. У 2007 році загальна кількість медичних установ склала 52 914, включаючи 1536 лікарні загального профілю, стоматологічні лікарні і лікарні традиційної медицини. Загальна кількість ліжок у стаціонарах зросла з 134 176 в 1990 році до 450 119 в 2007 році З 1990 року забезпеченість ліжками короткострокового лікування зросла в 2 рази і склав в 2006 році 6,8 ліжок на 1000 жителів, що значно вище середнього аналогічного показника в країнах ОЕСР (3,9 ліжок на 1000 жителів). У 2006 році в системі охорони здоров’я, в цілому, було зайнято 88 776 лікарів, 22 366 стоматологів і 224 142 медсестер. Незважаючи на те, що після введення системи ОМС в 1977 році забезпеченість медичними кадрами по всіх категоріях (у розрахунку на 1000 жителів) зростала, її рівень по кожній категорії все ще залишається низьким у порівнянні із середніми показниками в країнах ОЕСР.
Медична допомога надається установами первинної і вторинної допомоги, що володіють властивими тільки їм специфічними особливостями. Якщо за послугами ПМСП пацієнти можуть звернутися до клініки, лікарні і лікарні загального профілю (включаючи стоматологічні лікарні і центри традиційної медицини), то спеціалізована допомога надається в лікарнях третинного рівня. Пацієнти самі вибирають постачальника медичних послуг без суттєвих обмежень вибору. При відсутності у лікаря первинної ланки функції «воротаря» пацієнту легко отримати спеціалізовану допомогу у стаціонарах третинного рівня. Послуги вторинної допомоги при легко одержуваному напрямку лікаря первинної ланки можуть бути отримані пацієнтом 43 лікарнях третинного рівня. Послуги суспільної охорони здоров’я, спрямовані на поліпшення стану здоров’я нації, виявляються на рівні центрального і регіонального урядів. Діяльність служб охорони громадського здоров ’я спрямована на формування здорового способу життя, профілактики захворювань та інші заходи на популяційному рівні, що сприяють поліпшенню стану здоров’я населення. У 2007 році виконання функцій громадської охорони здоров’я було покладено на 92 державні лікарні, 251 державний медичний центр, 1314 квазідержавних центрів і 1908 пунктів надання ПМСП.
Система забезпечення підтримання здоров’я і добробуту населення похилого з втратою дієздатності, обумовленої віком, значно покращилася з моменту введення в липні 2008 року схеми страхування на випадок довготривалих хронічних захворювань, що дозволяє застрахованим особам отримувати доступ до медичного обслуговування на дому і в медичних установах.
Незважаючи на те, що програма ОМС включає в себе безкоштовну стоматологічну допомогу, рівень особистих витрат громадян на отримання цього виду допомоги залишається відносно високим у силу того, що багато види лікування не включені в програму ОМС. Уряд планує розширити програму ОМС і включити в неї деякі додаткові послуги стоматологічної допомоги, наприклад, протезування.
Застосування методів комплементарної та альтернативної медицини (КАМ) є традиційною і важливою частиною системи охорони здоров’я Республіки Корея, їх роль постійно зростає. У програму ОМС як частина КАМ включені такі методи традиційної медицини, як акупунктура
і медицина на основі лікарських трав. У 2007 році частка витрат на традиційну медицину в загальних витратах на охорону здоров’я склала 5,97%.
