Історія

Передумови розробки моделі

Звернувшись до світового досвіду, науковці Українського інституту соціальних досліджень з’ясували, що сподіватися на подолання зазначених негараздів силами самої системи охорони здоров’я — нереально. І не лише тому, що починаючі з 90-х років 20 ст., економічні та політичні проблеми негативно позначилися на стані цієї системі; обмежені ресурси спрямовувалися головним чином на лікування та підтримку невідкладної допомоги, а профілактиці захворювань та популяризації засад здорового способу життя не приділялося належної уваги. Основна причина полягає у багатомірності, складності і багатодетермінованості феномену здоров’я соціальними факторами, і розв’язання проблеми збереження і зміцнення здоров’я молоді потребує зусиль багатьох галузей на різних рівнях їх функціонування.

Отже, коли в умовах глибокої трансформації суспільних відносин значна частина української молоді втратила позитивні життєві орієнтири, можливості реалізації життєвих планів та прагнень для багатьох молодих людей виявилися істотно обмеженими коли ослаблення дії старих регулятивних чинників і несформованість нових, притаманних суспільствам розвиненої демократії, спричинили істотне посилення в молодіжному середовищі вищезгаданих негативних явиш, поширення поведінкових стереотипів, хибно сприйнятих за вияви свободи особистості, — у цій ситуації очевидною була необхідність розгортання активного пропагування здорового способу життя з метою обмеження ризикованої поведінки молодого покоління.

Адже, як свідчить світовий досвід, головним чинником, котрий найбільше зумовлює стан здоров’я, є спосіб життя, який ведуть діти і молодь. І перспектива поліпшення громадського здоров’я найбільше пов’язана з системною діяльністю щодо формування здорового способу життя населення. Численними науковими дослідженнями (докладніше вони описані в окремому виданні проекту ”Молодь за здоров’я-2″) доведено, що саме формування здорового способу життя є набагато ефективнішою й економічно доцільнішою стратегією, ніж постійне збільшення витрат на лікування наслідків нездорового способу життя (чим змушена найбільше опікуватися традиційна система охорони здоров’я), яке не забезпечує бажаного результату.

Враховуючи вищевикладене, стало зрозумілим, що є нагальна потреба у створенні комплексної моделі, спрямованої на поліпшення здоров’я дітей та молоді України, і що така модель має бути побудована на засадах і принципах теорії і практики формування здорового способу життя, визнаних світовою спільнотою.

Такими засадами є, передусім, основні положення Оттавської хартії з пропаганди здорового способу життя, прийнятій на І Міжнародній конференції з пропаганди здорового способу життя, проведеній в Канаді 1986 р. Ця хартія була перекладена п’ятдесятьма мовами і стала рубіжною подією, після якої формування здорового способу життя набуло статусу загальновизнаної і підтриманої ВООЗ системи практичних дій та наукової дисципліни; розглядається як дієвий засіб збереження і зміцнення здоров’я населення. На цьому підході ґрунтована й Всесвітня декларація з охорони здоров’я, прийнята на 51-й сесії ВООЗ у травні 1998 p., інші чинні документи ВООЗ, зокрема, концепція “Здоров’я для всіх у 21 столітті”, яка на цей час визначає основні напрями зусиль для урядів країн світу щодо проблем здоров’я населення.

При створенні моделі “Молодь за здоров’я” потрібно було брати до уваги, що здоров’я молодої людини підпадає під безліч факторів впливу, а тому, з одного боку, проблема його захисту і зміцнення вимагає комплексних рішень, з іншого — простих, зрозумілих і цілком реалістичних підходів та методів для роботи в умовах обмежених ресурсів та часу. Крім того, необхідно було зважати на характер впливу широкого спектра інших факторів — державної політи
ки, громадськості, організацій, установ та засобів масової інформації, настроїв та поведінки молоді у конкретних місцях втілення моделі. Модель повинна була базуватись на перевагах міжнародного досвіду і одночасно відображати українські реалії з усіма відмінностями міського та сільського життя.

Сьогодні можна впевнено стверджувати, що українська модель „Молодь за здоров’я” втілена та виявилася життєздатною завдяки відданості всіх учасників, активній підтримці з боку державних установ усіх рівнів та небайдужості громадськості, дотримання критеріїв успішного формування здорового способу життя, вироблених Оттавською хартією, яка закликала міжнародну спільноту до активних дій у п’яти сферах:

1. Створення послідовної громадської політики.
2. Формування сприятливого небайдужого середовища.
3. Підвищення ефективності громадських дій.
4. Розвиток особистісних навичок.
5. Переорієнтація системи охорони здоров’я на профілактику захворювань.

Проект „Молодь за здоров’я-1” (1998-2002 рр.)

Варто зазначити, що розроблення моделі „Молодь за здоров’я” для України було започатковано зусиллями учасників реалізації українсько-канадського проекту „Молодь за здоров’я-1″. Місцем розробки й апробації моделі було обрано місто Київ, а серед ключових елементів під час пілотної фази проекту були такі дослідження:

• Вивчення стану системи охорони здоров’я дітей та молоді в Україні.
• Вивчення політики, спрямованої на формування здорового способу життя, як в Україні, так і в інших країнах.
• Вивчення впливів засобів масової інформації.

Навчання та тренінги:

• Формування спеціальних навчальних програм із охорони здоров’я для дітей та юнаків 1 — 11 класів, які проходили пілотне випробовування у 18 київських школах.
• Підготовка підручників, навчальних посібників для вчителів, учнів, батьків, а також посібників для директорів шкіл та методистів.
• Складання навчального курсу з питань здоров’я для громадських активістів, службовців та керівників, причетних до прийняття рішень стосовно поширення практики здорового способу життя, розвитку систем медичної допомоги, навчання та соціальної служби.

Діяльність молоді:

• Створення ресурсного центру в Києві.
• Організація молодіжної студії телебачення та радіо.
• Публікації рекламно-пропагандистських та просвітніх матеріалів.
• Робота бюро спікерів.
• Інтерактивний театр.

Моніторинг та оцінювання:

• Навчальні програми.
• Тренінги.
• Спеціальні зібрання.

Розробка стратегії втілення моделі „Молодь за здоров’я” в Україні

Ідея і концепція моделі “Молодь за здоров’я” отримала широку підтримку семи українських організацій, які налагодили між собою тісні партнерські стосунки з метою практичної розробки та втілення моделі в життя. Таким чином, на загальнодержавному рівні до проекту долучилися три міністерства (з проблем сім’ї та молоді, освіти і науки, охорони здоров’я). Київська міська державна адміністрація, одна молодіжна громадська організація, а також два науково-дослідницькі інститути. Між ними була досягнута домовленість, що наступним кроком буде поширення моделі на інші регіони країни, що й було зроблено в ході реалізації наступного українсько-канадського проекту „Молодь за здоров’я-2″.

Партнери проекту були єдині в думці, що українська модель „Молодь за здоров’я” повинна бути якомога масштабнішою для того, щоб краще відповідати найбільш гострим проблемам сучасності. Початкова модель зосереджувалась на
таких питаннях, як протидія поширенню ВІЛ/СНІД, куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин. Але, крім зазначених проблем, до сфери діяльності було долучено також проблеми психічного здоров’я, фізичного виховання та раціонального харчування.
Перенесення моделі в регіони потребувало внесення цілої низки змін. Головними такими нововведеннями було створення Українського центру формування здорового способу життя молоді, а також формування відповідних обласних та місцевих дорадчих комітетів. Таким чином, стало можливим втілення елементів нової політики, активізувалася просвітня діяльність, а також зросла роль участі самої молоді в проекті.

Історія створення моделі „Молоді за здоров’я”

• Створення партнерськими організаціями міжгалузевої, багаторівневої моделі „Молодь за здоров’я” в Києві (протягом 4 років роботи в Києві, починаючи з 1998 р.).
• Створення Українського центру формування здорового способу життя молоді для адаптування моделі „Молодь за здоров’я” в інших регіонах України (протягом 1 року).
• Вибір двох областей, по одному району в кожній області та по одному місту і селу в кожному районі для пілотної фази адаптування моделі та створення додаткової інфраструктури для її підтримки.
• Створення загальнодержавної програми формування здорового способу життя молоді у 2005р.

1.Запровадження моделі „Молодь за здоров’я” на місцевому рівні у двох вибраних для цього населених пунктах двох областей України* (головним чином увага зосереджувалась на ключових напрямах роботи, відображених у табл. 1) на засадах тендерного паритету з якомога активнішим залученням молоді.

2.Утворення Українського центру формування здорового способу життя молоді для надання поштовху у поширенні моделі „Молодь за здоров’я”, удосконалення цієї моделі шляхом постійного еволюціонування, а також розроблення пропозицій для системи охорони здоров’я, спрямованих на поширення здорового способу життя серед молоді.

Головні сфери і зміст діяльності проекту „Молодь за здоров’я-2″

Вибір регіонів реалізації проекту:

•вибір двох регіонів для участі в адаптуванні моделі „Молодь за здоров’я”
Створення інфраструктури:
•Створення Українського центру формування здорового способу життя молоді
•Створення обласних та місцевих дорадчих комітетів
•Створення регіональних та місцевих ресурсних центрів
•Добір координаторів загальнодержавного, обласного та місцевого рівнів
Навчання тренерів:
•Створення та розвиток навчального комплексу — тренінг-боксу (бібліотечки) для тренерів з питань формування здорового способу життя з урахуванням специфіки обох регіонів
•Розробка, впровадження та оцінка навчальних програм для тренерів, розроблених на основі цієї бібліотечки

Адміністрування грантів:

•Навчання потенційних претендентів з питань та процедур отримання гранту
•Відбір отримувачів грантів та адміністрування цих грантів для урядових та неурядових організацій
Підвищення ролі молоді:
•Залучення молодіжних лідерів до програми, спрямованої на підвищення ролі молоді та обстоювання її прав

Включення тендерної стратегії:

•Розробка та втілення тендерної стратегії для моделі „Молодь за здоров’я”
Розроблення загальнодержавної політики:
•Напрацювання законодавчих рекомендацій, складених на базі результатів регіональних “круглих столів” та спеціальних сесій з питань державної політики в даній сфері
•Проведення громадських консультацій з метою обговорення можливих шляхів популяризації здорового способу ж
иття серед молоді
•Привернення уваги засобів масової інформації до необхідності розробки і здійснення цілеспрямованої державної політики, спрямованої на поширення здорового способу життя серед молоді

Моніторинг та оцінка виконання проекту:

•Створення та втілення системи моніторингу та оцінки діяльності за проектом

Навколо спільної мети та для якомога ефективнішого планування спільних дій і здійснення етапів проекту „Молодь за здоров’я-2″ на засадах партнерства об’єдналася низка українських зацікавлених організацій та установ, а саме:

• Український інститут соціальних досліджень, який відігравав ключову роль у розгортанні моделі „Молодь за здоров’я”.
• Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту (раніше — Міністерство у справах сім’ї, дітей та молоді).
• Міністерство освіти і науки.
• Міністерство охорони здоров’я.
• Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді.
• Державний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
• Черкаська облдержадміністрація, Шполянські районна держадміністрація та міськрада, сільська рада с Матусів.
• Рівненська облдержадміністрація, Березнівські районна держадміністрація та міськрада, сільська рада с Городище.

Крім зазначених, активну участь у роботі взяли також ще цілий ряд інших організацій та приватних осіб, представників регіонів, які зробили свій вагомий внесок у формування моделі. Серед найбільш активних учасників були представники молодіжних організацій, численні юнаки та дівчата. Велику роботу провели члени Дорадчого комітету Українського центру формування здорового способу життя, урядових кіл, Академії державного управління та Академії педагогічних наук України. Фінансування проекту „Молодь за здоров’я-2″, як і попереднього проекту, здійснювалося в основному Урядом Канади за сприяння Канадської агенції міжнародного розвитку (США) та головних учасників українських партнерських організацій. Участь Канадської агенції міжнародного розвитку у фінансуванні проекту, у свою чергу, забезпечувалася управлінською підтримкою Канадського товариства міжнародної охорони здоров’я.

Для успішної адаптації моделі “Молодь за здоров’я” до українських умов необхідно було особливо зважено підійти до вибору регіонів реалізації проекту. Саме тому прискіплива процедура відбору зайняла три місяці, в результаті чого перевага була віддана двом областям — Черкаській та Рівненській. Протягом цих трьох місяців у регіони надсилалися пропозиції та умови щодо участі у проекті, а згодом спеціальна відбіркова комісія прийняла остаточні рішення на основі отриманих відповідей і уклала контракти з переможцями цього відбору. Для забезпечення прозорості та демократичності відбіркової процедури було залучено широке коло представників від місцевих, регіональних та національних організацій.

Головна мета моделі „Молодь за здоров’я”

Формування регіональної та місцевої політики, створення програм та структур, спрямованих на поширення цінностей і переваг здорового способу життя серед молоді та дітей України, а також розроблення комплексної загальнодержавної програми формування здорового способу життя молоді.

Основний принцип моделі „Молодь за здоров’я”

Модель складається із певного комплексу компонентів (проблеми здоров’я — партнерство зацікавлених організацій — структури управління та координації — процеси — діяльність — кінцевий результат), спрямованих на оздоровлення української молоді.
Така схема відображає комплексний підхід до систематичного та системного формування і розвитку політики та програм із поширення здорового способу життя серед молоді.

До моделі входять різні види діял
ьності, а саме:

•Розроблення політики.
•Проведення досліджень становища молоді, її способу життя і стану здоров’я.
•Плануван
ня і координація.
•Інформування, забезпечення ресурсними матеріалами. Освіта та тренінги.
•Спеціальна діяльність щодо врахування тендерних особливостей.
•Робота з громадськістю та місцевим населенням.
•Робота із засобами масової інформації.
•Моніторинг розвитку та оцінка проекту.

Кінцевими результатами моделі після реалізації різних етапів були:

•Дослідження ситуації стосовно стану здоров’я і способу життя молоді, а також її потреб у цій сфері.
•Розробка та здійснення спеціального курсу навчання для державних службовців.
•Розробка і впровадження навчальної програми з основ здоров’я для учнів 1—12 класів, включаючи складання посібників для учнів, вчителів, батьків, керівників навчальних закладів.
•Створення ресурсних центрів та забезпечення їх потрібною обладнанням, аудіо-, відео- та друкованими матеріалами.
•Створення і підтримка діяльності інтерактивних театрів, молодіжних радіо- і телестудій, редакцій друкованих видань на базі ресурсних центрів та інших форм безпосередньої роботи самої молоді.
•Впровадження тендерної політики в практику реалізації усіх видів діяльності.
•Розробка й видання бібліотечки із 14 книжок для проведення тренінг-курсу з формування здорового способу життя молоді.
•Викладення організаційної побудови, змісту і засад моделі за підсумками обох проектів (у двох книжках).
•Розробка проекту концепції Національної програми формування здорового способу життя населення України на 2005-2010 pp. в частині, що стосується молоді.

Молодіжне лідерство у формуванні здорового способу життя

Як зазначалося раніше, модель „Молодь за здоров’я” будувалася на п’яти основних положеннях, визначених Отавською хартією. Одним із таких положень є посилення ролі місцевих громад, невід’ємною частиною якого є діяльність щодо сприяння активності самої молоді. Як у Рівненській, так і в Черкаській області саме підтримка місцевого населення відіграла важливу роль в адаптації моделі. Крім того, такі фактори, як молодіжна ініціативність, з одного боку, та взаємодія з органами влади, з іншого, надали потужний поштовх процесові розгортання моделі.
Модель також враховує можливість використання тих позитивів, які виникли в Україні внаслідок змін і перетворень у суспільному житті останнього часу, з огляду на тенденції до децентралізації структур та процесів прийняття рішень. Щоб успішно запровадити й ефективно використовувати модель у повній мірі, місцевим громадам необхідно самим із самого початку долучатися до процесу її розгортання. Ключові ролі у розгортанні моделі мають відігравати молодь, батьки, школи, місцеві об’єднання і засоби масової інформації. Від того, хто залучається до роботи і як вони взаємодіють з інфраструктурою місцевих ресурсних центрів, координаторами та місцевими дорадчими комітетами, значною мірою залежить відповідність моделі потребам громади.

Молодь с Городище Березнівського району Рівненської області створила на базі ресурсного центру проекту “Молодь за здоров’я-2” Городищенську сільську молодіжну громадську організацію “Молодіжний центр сприяння здоров’ю “Надія”. В активі організації уже чимало добрих справ: проведення вуличних акцій “Не дамо СНІДу шансів”, “Шанс є у кожного”, “Думай про майбутнє”, “Волонтерський рух. Приєднуйся!”; вуличних ігротек “Здорова молодь — здорова нація”; тематичних дискотек ” Життя без СНІДу”, “Успіх без тютюну”, “У майбутнє без наркотиків”; конкурсів малюнків і плакатів; тренінгів; інтелектуально-пізнавальних ігор; виступи агітбригад, театру великої ляльки; створення власної друкованої продукції з пропаганди здорового способу життя тощо.У розвиток ідей проекту “Молодь за здоров’я-2” молоді люди створили Березнівську районну молодіжну громадську організацію “Ресурсний центр “Контакт “, яка виробляє радіопрограми, організовує кон
ференції, семінари, зустрічі, проводить різноманітні акції на теми здоров’я, туристично-оздоровчі походи на теренах рідного краю. У Міжнародний день без тютюну члени організації та волонтери проекту вийшли на вулиці міста, щоб запитати людей, чи готові вони подарувати собі чисті легені і зробити правильний вибір. У ресурсному центрі вони власноруч виготовили буклети, в яких зібрана інформація про шкоду тютюнопаління. “Ми теж: молоді — кажуть члени організації — і розуміємо, що для багатьох підлітків паління є способом утвердження себе, прагнення засвоїти “модні” манери, необхідні, щоб переконати оточення в своїй незвичайності та сучасності. Але ж ми твердо переконані, що зараз модно класно виглядати, класно почувати себе та класно поводитись, і ми прагнемо закарбувати це у свідомості інших. У нас є багато цікавих ідей, пропозицій, які ми хочемо реалізувати. Адже ми є прогресивна свідома молодь, яка скеровує себе на здоровий спосіб життя, спрямовує зусилля на збереження та зміцнення свого здоров’я. Тому що саме здоров’я є тим чарівним ключем, який відчиняє двері можливостей реалізувати себе, думати, мріяти і здійснювати задумане, прагнути і досягати мети”.

Життєздатність моделі „Молодь за здоров’я” базується, передусім, на зацікавленні й запитах тієї частини української молоді, яка свідомо обрала шлях здоров’я. Така молодь у своїх школах традиційно володіє здоровою ініціативою (наприклад, щодо організації походів на природу, літніх таборів, спортивних змагань та інших заходів), а молодіжні громадські організації надають молодим людям можливість розвивати свої лідерські якості через діяльність поза школою. Модель „Молодь за здоров’я” вносить свій вклад і в налагодження тісної взаємодії між молоддю та дорослими наставниками. Відповідно ті молоді люди, які брали активну участь на перших стадіях створення моделі, і далі запрошувалися на спільні зустрічі із дорослими, де всі вони мали чудову нагоду спільно обговорювати створювані матеріали на теми здоров’я та разом брати участь у різних видах діяльності на базі своїх шкіл та з допомогою громадських організацій. Помічено, що під час такої співпраці дорослі (учителі, інші спеціалісти, батьки, керівники) демонстрували свою повагу до позиції молодих людей і дослухалися до їхньої думки щодо створення більш прогресивних програм, реалізації нових заходів. Подальше втілення моделі поглибило таку співпрацю, що вилилося у нові ініціативи.
Підходи, які використовувалися під час розгортання моделі в регіонах, були націлені на сприяння молодіжному лідерству, на зміцнення потенціалу молодих людей з тим, щоб вони набували навичок активної участі у вирішені проблем на національному, регіональному та місцевому рівнях. Таким чином молодь мала можливість розвивати свої лідерські якості через участь у роботі дорадчих комітетів, молодіжних конференціях, а також у співпраці з волонтерами ресурсних центрів.
На національному рівні першим кроком назустріч молоді було запрошення молодих активістів взяти участь у засіданнях Дорадчого комітету Українського центру формування здорового способу життя як делегатів. Конкретним виявом залучення молоді до більш безпосередньої участі у прийнятті рішень було, зокрема, те, що пропозиції, які надходили від молоді з місць, аналізувалися і враховувалися в процесі створення робочого плану Центру.

Молодіжні лідери продемонстрували свою небайдужість та досвід у плануванні та проведенні агітаційної роботи у своїх регіонах, громадах. Також вони надавали свої рекомендації до місцевих дорадчих комітетів, працювали з представниками різних груп та об’єднань молоді з питань:

• підтримки та пропагування діяльності місцевих ресурсних центрів;
• залучення зацікавлених осіб з числа молоді та дорослих до регулярної діяльності та участі у місцевих агітаційних заходах;
• розробки та поширення друкованих та інших інформаційних матеріалів про здоровий спосіб життя;
• напрацювання порад та пропозицій координаторам обласного та
  місцевого рівнів щодо проведення занять з молоддю.

Крім того, у тіс
ній співпраці з обласними й місцевими ресурсними центрами та з Українським центром формування здорового способу життя молодіжним лідерам удалося спланувати та провести у березні 2005 р. Всеукраїнську молодіжну конференцію “Молодь за здоров’я”. Це була перша подія такого масштабу, коли у числі 230 учасників було близько 170 молодих людей, і саме вони відіграли на конференції провідну роль. Для цієї конференції молодіжні лідери:

• підготували розпорядок та робочий план сесії;
• визначили список учасників від молоді з міст та сіл, безпосередньо задіяних в проекті, а також з інших регіонів, міст і сіл;
• підготували і скомплектували матеріали та документи конференції;
• взяли участь у проведенні конференції, підготовці спеціальної резолюції та подальшого плану дій

Адаптування моделі в регіонах відкрило нові можливості залучення молоді до дискусій та процесу прийняття рішень з питань формування здорового способу життя. Є підстави сподіватися, що перед молодими людьми поставатимуть все нові можливості щодо участі у розробці, впровадженні та оцінці стратегій, політики і програм, які стосуються їхнього життя.