Запровадження моделі роботи з формування здорового способу життя є клопітким тривалим процесом, що вимагає залучення не тільки органів державної влади, але й ресурсів громади, благодійних та міжнародних фондів за безпосередньої участі самої молоді. Таке розуміння базується на вивченні передового світового досвіду (передусім Канади), визнаного Всесвітньою організацією охорони здоров’я та світовою спільнотою дієвим засобом покращення здоров’я людей.
Йдеться про реформування системи охорони здоров’я з метою її переорієнтації від лікувальних до профілактичних дій та надання пріоритетності формуванню здорового способу життя. Для прикладу, у Канаді як родоначальника формування здорового способу життя населення ця реформа проводилася за трьома основними напрямками: 1.Створення спеціальної державної структури, відповідальної за формування здорового способу життя. 2.Проведення інформаційно-просвітницької діяльності серед населення з тематики, пов’язаної з новою системою формування здорового способу життя. 3. Практичне впровадження й удосконалення цієї діяльності у різних адміністративно-територіальних одиницях країни.
Детальне вивчення розробки та запровадження канадської моделі з боку українських науковців та практиків (освітян, медиків, соціальних працівників, державних чиновників, представників молодіжних та дитячих громадських організацій) показало, що його основні складові можна запровадити також в Україні, але за умови адаптації до національних реалій.Враховуючи певні особливості нашої країни модель розроблялася для роботи з дітьми та молоддю, оскільки переорієнтація дорослої частини населення потребувала набагато більших ресурсів та зусиль без оптимістичних прогнозів досягнення необхідних результатів.
Канадське агентство міжнародного розвитку і Канадське товариство міжнародної охорони здоров’я спільно з Українським інститутом соціальних досліджень (нині – Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді) об’єднали свої зусилля для розробки української моделі формування здорового способу життя в межах першого україноканадського проекту «Молодь за здоров’я-1» (1998–2002 рр.). За час реалізації проекту було розроблено організаційну модель міжгалузевого багаторівневого співробітництва «Молодь за здоров’я», проведено апробацію та впровадження моделі у м. Києві. Ця діяльність допомогла розробити стратегію здорового способу життя дітей та молоді, яка базувалася на співпраці спеціалістів різних галузей (медиків, вчителів, соціальних працівників) для вироблення засобів і методів роботи та створення умов для активізації молодіжної участі (у якості волонтерів, лідерів, активістів).Для напрацювання рекомендацій щодо запровадження моделі роботи формування здорового способу життя в Україні, на базі Рівненської та Черкаської областей відбулася реалізація україно-канадського проекту «Молодь за здоров’я-2» (2003–2005 рр.). Суть роботи полягала у створенні сприятливих умов для участі дітей та молоді в різних масових заходах в ролі не пасивного спостерігача, а активного учасника.
Особлива увага приділялася ініціативам молоді, що були пов’язані з профілактикою паління, вживанням алкоголю, наркотиків; протидією поширення ВІЛ/СНІДу та інших захворювань, що передаються статевим шляхом
Ця модель роботи базувалася на принципах зацікавленого партнерства людей і організацій у багатьох сферах (міжгалузевість) на різних рівнях функціонування – від первинних організацій до вищих (багаторівневість). Вона була побудована з урахуванням основних концептуальних засад формування здорового способу життя серед дітей та молоді, опираючись на світовий досвід та напрацьовані стратегії практичного впровадження.
Напрями роботи визначалися наступним чином:
а) сприяння активізації державної молодіжної соціальної політики та удосконаленню законодавчої бази щодо зазначеної тематики;
б) організація навчання для широкого загалу дітей і молоді, державних службовців, причетних до процесів прийняття рішень, фахівців системи освіти та охорони здоров’я, соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, фізичної культури і спорту, волонтерів, молодіжних лідерів;
в) підготовка на національному, регіональному та місцевому рівнях спеціальних команд тренерів, здатних навчати теорії та практиці формування здорового способу життя молоді за інтерактивними формами роботи;
г) розробка відповідних навчально-методичних матеріалів та забезпечення ними фахівців;
д) створення інформаційних матеріалів для молоді та поширення їх у молодіжному середовищі;
ж) розбудова організаційної структури та матеріальної бази формування здорового способу життя молоді на місцях.
Особлива роль відводилася молоді та місцевим громадам як ініціаторам практичних дій та закладалися складові інноваційної моделі роботи (або стратегічних дій) з формування здорового способу життя.Отримані результати було описано у вигляді моделі роботи щодо формування здорового способу життя серед дітей та молоді «Молодь за здоров’я», оприлюднено та проведено широке громадське обговорення із залученням міжнародних благодійних фондів та рекомендовано покласти в основу Національної програми формування здорового способу життя.
Тект взятий із доповіді МОЛОДЬ за здоровий спосіб життя: щоріч. доп. Президенту України, Верхов. Раді України, Каб. Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2009 р.) / М-во України у справах сім’ї, молоді та спорту, Держ. ін-т розв. сім’ї та молоді; [редкол.: Н. Ф. Романова (голова) та ін.].– К.: ТОВ «Основа», 2010. – 156 с. 36-38ст.
