Люди почали хворіти на туберкульоз на три тисячі років раніше, ніж вважалося раніше – археологи виявили сліди цієї хвороби на кістках людей епохи неоліту, що жили дев'ять тисяч років назад на території сучасного Ізраїлю, йдеться в статті, опублікованій в журналі PLoS One.
Автори дослідження, учені з університету Тель-Авіва і Університетського коледжу Лондона, досліджували неолітичну стоянку якнайдавніших скотарів Аліт-Йам (Alit-Yam) недалеко від Хайфи, затоплену морем тисячі років назад.
На кістках, які, на думку дослідників, належали матері й дитині, були виявлені пошкодження, характерні для туберкульозу, – вони стали найстародавнішими відомими слідами цієї хвороби і "зістарили" її на три тисячі років. Знахідка дозволить вченим простежити історію виникнення та еволюції збудника туберкульозу.
Група учених під керівництвом доктора Хелен Донахью (Helen Donoghue) і доктора Марка Шпігельмана (Mark Spigelman) провела детальний аналіз кісток, в ході якого були виявлені ДНК і залишки клітинних стінок мікобактерій туберкульозу.
"Особливо цікаво, що вони були інфіковані саме людським штамом туберкульозної палички. Це суперечить теорії, що бацила людського туберкульозу з'явилася з бичачої після приручення великої рогатої худоби", – говорить Донахью, слова якої наводяться в повідомленні Університетського коледжу Лондона.
Вона зазначила, що аналіз ДНК якнайдавнішого штаму туберкульозу показав відсутність одного з фрагментів гена, який властивий сучасним варіантам збудника туберкульозу. Цей факт допоможе вченим визначити швидкість мутацій бактерії і уточнити історію її розвитку.
