Осінні місяці дуже цікаві, бо насичені подіями, які мають відношення до життя дітей та молоді. Саме у листопаді відзначається Всесвітній день молоді (10.11), День студента (17.11), День спільних дій в інтересах дітей (20.11), а 2009 рік взагалі присвячений тільки молоді, бо відповідно до Указу Президента України цей рік – Рік молоді. Але, на наш погляд, не варто чекати спеціальних днів календаря, щоб говорити про проблеми та потреби молодих громадян нашої держави. На це не має часу…
На сьогодні в Україні більш як півмільйон дітей та підлітків регулярно вживають алкогольні напої, цигарки у школі вже давно стали звичним явищем, „другим українським Чорнобилем” називають епідемію ВІЛ/СНІДу та наркоманію.
За офіційними даними МВС України близько 55 тисяч бездоглядних дітей, ще 153 тисячі живуть в неблагополучних сім’ях і є потенційними соціальними сиротами або дітьми вулиці. А які ідеали насаджуються сьогодні молоді? Сумно усвідомлювати, але цей вибір без вибору. Кількість передач в телевізійному ефірі, які несуть негативну для психіки інформацію „перевалила” за третину. В той час, як кількість якісних програм для дітей і підлітків не більше двох відсотків. Зразком для наслідування стають братки з серіалу „Бригада”.
Чим оточують дітей дорослі в Шполянському районі? У нашому місті працює Будинок школярів, де нещодавно зроблено ремонт, славиться танцювальний колектив «Гренада», у районному будинку культури діють музична студія, танцювальний колектив. У міській гімназії вже п’ять років працює сучасний тренажерний зал , а в центрі міста, в дитячому парку – спортивний майданчик. В кожній школі діють спортивні зали, гуртки. Проте дуже часто можна чути і від батьків і дітей нарікання на те, що дітям немає де проводити дозвілля.
Проблеми молодіжного дозвілля, а також інші соціально важливі питання життя молоді нашого району обговорювали учасники ток–шоу на тему «Відверто про молодіжні проблеми» , який провели 11 листопада 2008 року в залі засідань районної ради спеціалісти Шполянського РЦСССДМ та відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Шполянської районної державної адміністрації. Учасники ток–шоу – представники місцевої влади, заступники директорів шкіл з виховної роботи, соціальні педагоги , класні керівники, учні – лідери старших класів, батьки та експерти з числа лікарів, психолога обговорили наступні питання: шкільна перерва , шкільна форма, стосунки батьків і дітей , стан здоров’я молоді і зростання рівня соціальних відхилень (злочинність, пияцтво, наркоманія).
Досить великою проблемою молоді нашого міста, вважають більшість старшокласників, є відсутність місць, де можна було б цікаво відпочити саме у вечірній час доби. Ця проблема стала сюжетом для мініатюри «Куди піти в 12 років?» , яку розіграли волонтерки соціальної служби . В ході обговорення батьки вкотре висловили думку про те, що часто причиною підліткових наркоманії, алкоголізму є низький контроль за поведінкою дітей з боку сім’ї або його відсутність взагалі, звідси – рання безвідповідальність дітей за свої вчинки, дії. Вчителі звернулися з проханням до місцевої влади відкрити у місті такий Центр для дітей та юнацтва, де б проводили заняття не лише для дітей, що мають творче обдарування . Присутній на ток–шоу начальник відділу культури у туризму райдержадміністрації Дмитро Васильович Вовк запевнив , що , за умови швидкої реконструкції кінотеатру « Космос» , такий Центр буде обов’язково відкрито.
Продовжуючи тему учнівського дозвілля, учасники заходу звернули увагу на те, як впливають сучасні шкільні перерви на стан здоров’я дітей і як вони взагалі проходять у навчальних закладах. Спеціалісти РЦСССДМ напередодні ток–шоу переглянули лише на одному Інтернет-сайті 5 сюжетів шкільних перерв, відзнятих на мобільні телефони. Їх відкривали, а значить бачили за день 2098 осіб. На цих сюжетах показано як діти б’ються, трощать шкільні парти, знущаються зі слабших та висловлюються далекою від літературної мовою. Більшість дітей стверджують, що шкіль
на перерва дає найголовніше, заради чого вони ходять в школу – радість безпосереднього спілкування!
Ми веселий, дружний клас,
Всі ховаються від нас,
Бо коли ми на перерві,
У всіх порушуються нерви,
Саме такий віршик склади учні 8 класу однієї зі шкіл нашого міста. Щоб зрозуміти радість дитячого спілкування можна під час перерви прислухатися до розмов деяких учнів у коридорах. Можемо уявити ці розмови… Не менш цікавим видом спілкування є місцевість за рогом школи або біля надвірних туалетів, де за час перерви збирається з десяток старшокласників. Одного разу хлопці однієї з міських шкіл відповіли волонтерам соціальної служби: „Ви не думайте — школа в нас нормальна. Тут наркотиків та зброї ви не знайдете» –заспокоїли нас”. Але чи треба бути нам спокійними, знаючи на що перетворилися шкільні перерви?
Неоднозначні відповіді учасників ток–шоу викликав діалог про шкільну форму. В Україні , за словами провідного спеціаліста відділу освіти Шполянської районної державної адміністрації Олега Миколайовича Тішкова, вже десять років діють Указ Президента та постанова Кабінету Мiнiстpiв про запровадження шкільної форми в середніх навчальних закладах. Повністю виконані вони так і не були через відсутність фінансової підтримки з боку уряду. І всі ці десять років продовжує точитися дискусія: а чи потрібна шкільна форма взагалі? Прибічники шкільної форми наводять багато аргументів "за".
Кажуть, ніби вона покликана стерти грані між соціальними статусами учнів. Що, за умови відсутності форми, учні будуть постійно відволікатися, звертати увагу на те, хто в чому вдягнений. Про це сказали старшокласники , які цілком погоджуються носити діловий одяг, адже строгі костюми й світлі блузки формують у них культуру ділового етикету , дають можливість не ламати щоранку голову думками: „А що я одягну сьогодні, чим здивую?”. Хоча, на їх думку, відсутність єдиного зразка шкільної форми, як було за радянських часів, не стирає межі між соціальними статусами дітей , адже в батьків є вибір між дешевшим костюмом і надто дорогим для 16-17- річного віку. Присутні на заході батьки також є прихильниками шкільної форми, адже її наявність значно економить сімейний бюджет, дисциплінує дітей, які не нервують через відсутність, скажімо, шкіряних шортиків чи чобітків – «бутфортів», заборонених для школи.
На думку батьків Тетяни Борисівни Герус та Оксани Петрівни Гукало , цілком природним є те, що діти намагаються виділитися і привернути до себе увагу своїм одягом. Але ж не тільки в одязі справа. Хтось купляє дорогий мобільний телефон. Хтось у яскравий колір фарбує нігті. У когось є лідерські здібності, а хтось просто знає багато анекдотів. Якщо котрийсь з учнів захоче виділитися наявністю грошей, то йому це вдасться, не зважаючи ні на які шкільні форми. Однак проблемою для шкіл нашого міста, на думку учнів і волонтерів РЦСССДМ , які виступили з мініатюрою «Чи подобається тобі шкільна форма?», є факти психологічного знущання однокласників ( здебільшого лідерів класу, які порушують вимоги щодо зовнішнього вигляду) над тими, хто одягає шкільну форму щодня.
Найактивнішим під час ток-шоу став діалог про споконвічну проблему «Діти – батьки». Сьогодні багато хто каже: «Діти стали не ті й з ними дуже важко!» Можливо, це й так, але це зовсім не означає, що з ними, сучасними дітьми, можна перестати працювати, займатися, спілкуватись, ростити їх, виховувати, учити й обов'язково любити, просто любити, незалежно ні від чого. Це вимагає від дорослих ще більш напруженої праці, ще більшого педагогічного такту й професіоналізму, а також добре продуманої роботи з ними і ще більш самовідданої любові до них. Сюжет мініатюри «Доньки – матері», показаний волонтерками, викликав хвилю емоцій у старшокласників, адже в їхніх родинах також виникають сварки, непорозуміння з батьками. Більшість батьків , на думку присутніх юнаків, прагнуть забезпечити своїх дітей матеріально–технічними цінностями, часто забуваючи про хоча б хвилини взаємного щоденного спілкування, яких так бракує дітям. Психолог РЦСССДМ Анна Вікторівна Бебешко порадила
дітям
не чекати , доки у батьків з’явиться час чи бажання поспілкуватися , а самим інколи ініціювати відкриту розмову, першими робити кроки до батьків, цікавитися їх проблемами, бути врівноваженими під час конфліктів. Тому й повинна формуватися культура людських взаємин саме у сім’ї, коментуючи почуте, зробив висновок присутній на ток – шок голова Шполянської районної державної адміністрації Олексій Іванович Пірогов. Він твердо переконаний, що від ставлення батьків до дітей , від стилю їх виховання залежить характер дитини, її поведінка , глибина й доцільність вчинків. Батьки також впевнені у перевагах родинної педагоги, яка повинна гармоніювати й доповнювати моральне – етичне виховання дітей в стінах школи.
Коментуючи проблему «діти – батьки», вчителі зауважили, що інколи від школи хочуть занадто багато. Коли щасливі батьки відправляють своє чадо перший раз у перший клас, вони зазвичай вірять у те, що їхнє дитинча буде вчитися на «відмінно», отримає в школі позитивний життєвий досвід, матиме багато друзів та, в ідеалі, стане гордістю свого навчального закладу. Та роки минають, діти змінюються й перестають сприймати навчання як радість. Батьки теж в'язнуть у своїх проблемах, забуваючи про дитячі клопоти: спочатку вони перестають допомагати малечі робити домашні завдання, відтак щотижня зазирати до щоденника, а згодом, якщо їх не викликатимуть до школи, взагалі забувають про неї аж до випускного класу. Саме батьківська байдужість, зацикленість на здобутті шматка хліба часто стає причиною зростання рівня соціальних відхилень (злочинність, пияцтво, наркоманія) і погіршення стану здоров’я молоді. За скромними підрахунками медиків , серед нинішніх 17-річних українців у близькому майбутньому з'явиться майже 100 тисяч потенційних алкоголіків. 75% хлопців-старшокласників регулярно палять цигарки. За цією шкідливою звичкою (а значить за рівнем шкоди здоров'ю) Україна займає перше місце в Європі та 11-е в світі, має найвищі у Європі темпи зростання наркозалежних (майже 1 відсоток на рік) та ВІЛ-інфекції серед європейських країн. Про цей найбільш красномовний результат українського життя молоді, в якому світлих фарб надто мало, щоб уявити майбутнє в рожевому кольорі, з тривогою говорив на ток–шоу головний лікар центральної районної лікарні Василь Петрович Уманець. Він актуалізував давно відомий факт про залежність у відсотковому відношенні здоров’я людини віл екології (20 %), від спадкових факторів (20%) та від рівня системи охорони здоров’я (10%). У жовтні – листопаді цього року внаслідок спалювання листя у місті настільки почастішали випадки захворювання органів дихання дітей, що не вистачає 35-ти ліжок у дитячому відділенні.
Найбільш потерпають від димової завіси найменші мешканці м. Шполи, в яких пізніше можуть виникати бронхіальна астма, хронічні ларингіти. Саме ці захворювання, як показують щорічні медичні огляди школярів району, є найбільш поширеними. Коментуючи ситуацію з дитячою смертністю на уроках фізичного виховання, головний лікар пригадав часи свого дитинства, коли до пізньої осені грав з друзями у футбол, працював на свіжому повітрі , їв багато овочів і фруктів , а також наголосив, що саме ці ідеї здорового способу життя якнайповніше сповідував українсько–канадський проект « Молодь за здоров’я-2», який діяв у районі упродовж 2003 – 2005 років. Цю думку підтримала присутня на заході районний педіатр Ольга Іванівна Сова, яка була активним учасником багатьох заходів в рамках проекту. Вона щодня лікує хворих дітей, на жаль, з року в рік їх кількість лише збільшується. Саме тому потрібно і лікарям, і вчителям, і батькам, і дітям здобувати якомога більше знань про способи ведення здорового способу життя, щоб обов’язково застосовувати їх у житті. Відсутність культу здоров’я у багатьох шполянських родинах , коли порожніми є спортивні зали у вихідні дні, коли замість м’яча, скакалки, книги дитині дарують комп’ютер, викликає неабияку стурбованість у лікарів. Адже на лікування хворих дітей витрачаються значно більші кошти, ніж на підтримку здорового способу життя.
Підсумовуючи діал
ог, присутні погодилися, що торкунулися лише тих найактуальніших проблем, які можуть змінити, вирішити власними діями, не чекаючи тих святкових чи соціальних дат календаря, про які говорилося на початку заходу. Деякі старшокласники та вчителі висловили письмові пропозиції проводити в місті більше роважальних, інтелектуальних заходів з молоддю, а на наступному ток–шоу розглянути питання «Вплив реклами на свідомість молоді», «Як досягти успіху в житті?», «Стосунки вчителі – учні». Всі висловлені пропозиції, зауваження обов’язково будуть враховані при розробці проекту заходів Комплексної міжгалузевої програми впровадження здорового способу життя в районі на 2009- 2015 роки , яку заплановано затвердити на сесії районної ради на початку 2009 року. Найактивнішій групі старшокласників від відділу у справах сім’ї, молоді та спорту та РЦСССДМ вручено блокноти, а всім учасникам ток–шоу – 16 різновидів зразків соціальної реклами загальною кількістю 1120 примірників з фондів інформаційно–ресурсного центру РЦСССДМ.
Директор РЦСССДМЮрій Козоріз
Провідний спеціаліст РЦСССДМ Ірина Каландирець
