15 грудня 2008 року в Національному університеті фізичного виховання і спорту України відбулося засідання Колегії Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Відділ теорії та методики формування здорового способу життя (Романова Н.Ф.) приймав участь в обговоренні п. 3 „Про стан реалізації заходів щодо профілактики ВІЛ/СНІДу та вживання наркотичних засобів”. Надаємо текст виступу.
„Протидія епідемії ВІЛ/СНІДу визнана в Україні державним пріоритетом. Однак за останнє десятиліття частота ВІЛ-інфікувань зростає жахливими темпами: в середньому щорічно на 33 відсотки. Епідемія ця, як відомо, стосується передовсім молоді, людей продуктивного віку та їх дітей.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що епідемія ВІЛ/СНІД в Україні збіглася в часі з епідемією ін’єкційної наркоманії, яка теж має „молодіжне обличчя”. І, хоча за офіційною статистикою Міністерства охорони здоров’я України дещо зменшується кількість дітей та підлітків, зареєстрованих у наркологічних диспансерах, проте реальну ситуацію оцінити складно. Причин багато: це поширеність „анонімного” лікування, вживання клубних наркотиків та побутових речовин, є багато родин, які не можуть собі дозволити звертання за медичною допомогою та лікуванням, це також діти та молодь, які живуть та працюють на вулиці.
Несприятлива епідеміологічна ситуація висуває низку завдань, зокрема:
1) вивчення причин подальшого поширення ВІЛ та наркоманії у сучасному молодіжному середовищі;
2) корегування існуючих програм і розробку нових стратегій профілактичної роботи;
3) підготовку фахівців, здатних ці програми втілювати;
4) запровадження дієвої системи моніторингу існуючої ситуації.
У 2007 р. нашим Інститутом було проведене соціологічне дослідження серед молоді „Рівень знань щодо ВІЛ/СНІДу, поведінка та ставлення до людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом”. Всього опитано 2001 особу віком від 14 до 24 років в усіх областях України, АР Крим та м. Києві. Отримані дані засвідчили недостатній рівень обізнаності молоді щодо загрози ВІЛ-інфікування, схильність до ризикованих поведінкових практик, низький рівень участі у профілактичних програмах та негативне ставлення до людей, які живуть із ВІЛ, оскільки:
-серед опитаних лише кожна п’ята молода людина брала участь у профілактичних заходах з питань ВІЛ/СНІДу (23%), понад три чверті молоді участі в них не брали;
-значна частина молоді (65%) стверджувала, що не отримувала за останні 6 місяців будь-яких друкованих інформаційних матеріалів;
-основна увага щодо профілактики була зосереджена на молоді віком 14–17 років. Тобто молодь віком 20–24 років продовжує залишатися найменш досяжною для профілактичної діяльності.
Дані дослідження також засвідчують, що молодим людям 15-24 років, які брали участь заходах, присвячених профілактиці ВІЛ, частіше за все пропонувались досить традиційні форми роботи – лекції та буклети, і значно рідше – інтерактивні форми.
А, як відомо, профілактична діяльність вважається ефективною тільки тоді, коли впливає на свідомість особистості та викликає зміни у поведінці. Тому найбільш „популярні” в Україні профілактичні заходи для молоді є часто найменш результативними.
Зважаючи на те, що у „Декларації про прихильність справі боротьби з ВІЛ/СНІД” (2000 р.), зазначено що до 2005 року необхідно досягти рівня обізнаності до 90%, то отримане у ході дослідження значення (40,4%) можна вважати доволі низьким показником, а також сумно констатувати, що толерантно ставляться до ВІЛ-інфікованих лише 0,8 відсотка опитуваних осіб.
Прошу звернути увагу на той факт, що останнім часом спеціалісти засвідчують зміну тенденцій: відсоток ВІЛ-інфікування зростає саме серед „звичайних” категорій населення, які не відносяться до груп соціального ризику, що також потребує змін пріоритетів і напрямів профілактичної роботи.
Державний інститут розвитку сім’ї та молоді, як науково-дослідна установа, бере безпосередню участь у дослідженні тенденцій поширення ВІЛ/СНІДу та вживання наркотичних засобів серед дітей та м
олоді, здійснює аналіз та розробку шляхів, які б могли допомогти відповідним підрозділам нашого Міністерства не тільки впливати на існуючу ситуацію, але й суттєво її покращувати.
Що було зроблено у цьому напрямі.
1. Протягом 2007–2008 рр. на замовлення ВООЗ Інститутом було виконано наукове дослідження „Стратегічний збір даних та розробка індикаторів щодо надання послуг в сфері ВІЛ/СНІД для дітей та молоді віком від 10 до 24 років”. Його метою стало визначення стратегічних індикаторів, що дасть змогу за даними статистики оцінювати стан розповсюдженості епідемії та чисельність груп ризику серед дітей та молоді на місцевому рівні. Ще один плюс такої роботи: можливість вже сьогодні проводити моніторинг ефективності профілактичної роботи на міжгалузевому рівні. На 2009 рік нами планується пілотування розроблених індикаторів у 3-х регіонах України (Рівне, Миколаїв та Дніпропетровськ).
2. Інститут брав участь в апробації та проводив аналіз ефективності галузевих показників моніторингу та оцінки профілактики негативних проявів у дитячому та молодіжному середовищі, у тому числі епідеміологічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу, які були нами розроблені ще у 2006 році.
3. Науковцями нашого Інституту здійснювався контроль за проведенням дослідження «Моніторинг поведінки жінок, які надають сексуальні послуги за плату, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління» (на замовлення КМІС) та «Моніторинг поведінки споживачів ін’єкційних наркотиків як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління» (на замовлення СОЦІС). Мета цієї роботи – підготовка інтерв’юерів до проведення поведінкових досліджень у зазначених групах.
4. Інститут брав участь у розробленні навчальних програм для державних курсів підвищення кваліфікації „До-та після тестове консультування”, „Догляд та підтримка людей, які живуть із ВІЛ”, „Профілактична робота у контексті ВІЛ”.
У співпраці з Коаліцією ВІЛ-сервісних організацій проведено навчання за цими програмами представників державних та недержавних організацій. Його мета –озброїти фахівців більш сучасними методами роботи з уразливими до ВІЛ групами та людьми, які живуть із ВІЛ.
5. Спеціалісти Інституту брали участь в підготовці проекту Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 рр. (нами було надано пропозиції, які стосувалися проведення моніторингових досліджень в групах ризику). На даний час проект програми пройшов перше читання і у випадку затвердження у наступному році буде можливість проводити поведінкові дослідження в групах ризику за рахунок державних коштів.
Насамкінець, зазначимо: вже сьогодні зрозуміло, що є нагальна потреба у впровадженні більш ефективних методик і технологій для проведення сучасної структурованої профілактичної роботи, яка була б орієнтована на мотивацію до реальної зміни поведінки, в тому числі серед не учнівської молоді.
Тому, на наш погляд, пріоритетні напрями профілактичної роботи вимагають дещо іншого підходу. Мова йде про те, що профілактика є тільки однією із складових здорового способу життя. І якщо ми хочемо досягти успіху, то слід змістити акценти з інформаційної та просвітницької роботи на виховну та навчальну. Саме за такої умови молоді люди будуть не тільки отримувати інформацію, але й формувати необхідні навички через відповідальність за стан власного здоров’я в першу чергу перед самим собою.
На сьогодні цей напрямок роботи є однією із складових фундаментальної теми нашого Інституту, за останні кілька років нами напрацьована необхідна методична база, ми готуємо підручник та інформаційні матеріали, які нададуть можливість спеціалістам по роботі з молоддю проводити необхідні навчання та впливати на існуючу ситуацію в тому числі, пов’язану з епідемією ВІЛ та наркоманією”.
