Базові закони, що регламентують і визначають зміст державної політики з питань зміцнення та розвитку здоров’я дітей та молоді визначено в наступних документах:
1.Декларація „Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні”,
2.Закони України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”;
3.Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації”;
4.Закон України «Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки (від 19 лютого 2009 року N 1026-VI);
5.Державна цільова соціальна програма «Молодь України на 2009–2015 рр.» (N 41 від 28.01.09 р.)
6.Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003–2010 рр.,
7.Державна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006–2010 роки”;
8.Державна програма „Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015р.,
9.Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2007–2011 рр.;
10.Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2009 р.,
11.Стратегія демографічного розвитку України на 2006–2015 роки,
12.Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр.,
13.Міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки;
14.Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми „Здорова нація” на 2009–2013 роки (від 21.13.08 № 731-р), Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про першочергові заходи щодо впровадження здорового способу життя на 2008 рік”,
15.Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки”.
Дані нормативно-правові документи спрямовані скоріше на вирішення специфічних галузевих питань удосконалення державної політики у сфері здоров’я та лікування вже існуючих захворювань без врахування системного комплексного підходу покращення загального стану здоров’я нації в цілому.
На наш погляд, збереження традиційної моделі охорони здоров’я в країні, спрямованої на подолання наслідків ризикованої поведінки конкретної особи через лікування без широкої профілактичної та рекреаційної роботи також не дає вагомих результатів, бо включає епізодичні й розрізнені заходи.
Наразі назріла необхідність формування сучасної моделі запобігання захворюваності та передчасній смертності людей, яка має здійснюватися на основі скоординованих міжгалузевих заходів щодо впровадження здорового способу життя та профілактики негативних явищ відповідно до світових стандартів за рахунок об’єднання ресурсів держави, місцевих громад, громадських організацій та приватних структур. (Для прикладу, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я економічний ефект від реалізації програм здорового способу життя досягає співвідношення вигод втрат як 8:1.).
Діяльність з формування здорового способу життя була забезпечена на державному рівні тільки на окремих етапах з 1999 р. по 2004 р. Мова йде про наступні документи:
• Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян» від 27.04.99 р. (№ 456/99);
• Указ Президента України «Про новий склад Всеукраїнської координаційної ради з питань розвитку духовності, захисту, моралі та формування здорового способу життя громадян» від 07.04.2000 № 574/2000
• Постанова Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні «Формування здорового способу життя української молоді: стан, проблеми та перспективи»
Після 2004 р. на державному рівні не було прийнято жодного документу, даний напрямок роботи розвивається як дотичний до профілактичних програм, що не відповідає к
онцептуальним засадам, загальноприйнятим світової спільнотою.
Розв’язання цих проблем слід розпочати з удосконалення організаційного та нормативно-правового механізмів збереження та зміцнення здоров’я здорових людей та реалізації комплексу заходів, спрямованих на:
1. Запровадження національної моделі формування здорового способу життя шляхом популяризації здорового способу життя та подолання стану суспільної байдужості до здоров’я нації;
2. Формування соціальної та особистісної мотивації до збереження та зміцнення здоров’я шляхом встановлення матеріальних та моральних видів заохочення для осіб, які ведуть здоровий спосіб життя та не хворіють, належним чином дбають про збереження здоров'я своїх дітей, формування сімейних традицій здоров'я;
3. Підготовку фахівців з питань формування здорового способу життя шляхом започаткування обов’язкових навчальних програм у вищих навчальних закладах споріднених спеціальностей.
4. Проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері збереження та відновлення здоров’я населення, широкого впровадження їх результатів у практику;
5. Сприяння раціональному харчуванню населення України шляхом розробки та прийняття комплексних заходів з поліпшення якості та підвищення культури харчування населення;
6. Зменшення шкідливого впливу тютюнокуріння на здоров’я населення шляхом проведення широкої інформаційної підтримки здорового способу життя та створення мережі державної професійної допомоги у лікуванні тютюнової залежності;
7. Зменшення негативних наслідків вживання алкоголю шляхом розробки та прийняття Закону України „Основи законодавства України щодо алкоголю та наркотиків” та запровадження сучасної профілактичної навчальної програми щодо алкоголю та наслідків його вживання у загальноосвітніх навчальних закладах країни.
