Наші партнери та добрі друзі із Шполянщини в особі Каландирець Ірини, голови ради Шполянської гімназії № 3, провідного спеціаліста Шполянської соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді надали інформацію про роботу щодо формування здорового способу життя у м. Шполі Черкаської області, яка була оприлюднена під час колегії управління освіти і науки Черкаської ОДА на тему „Партнерство заради здоров’я дітей”
„Сьогодні ми ведемо стурбований діалог, в якому ключовим є слово «здоров’я людини» та необхідність створення умов для його збереження. З одного боку – це елементарна істина, з іншого – це те, що традиційно порушуються самою людиною через її поведінку. Незаперечним фактом є те, що спосіб життя кожної людини формується в молодому віці, тобто в стінах навчально-виховних закладів та в сім’ї, ось чому вчителі, батьки та однокласники можуть допомогти у становленні здорової особистості. Виникає питання: а чи завжди знають, скажімо, батьки, які росли у середовищі, ще вільному від наркотиків і СНІДу, як допомогти дитині рости здоровою? Чи можуть всі підлітки, які вже ростуть у країні, що займає перше місце в Європі за темпами поширення ВІЛ-інфекції, самотужки приймати зважені рішення щодо власного здоров’я? Чи спроможні вчителі, які навчають дітей, самостійно, без допомоги батьків, лікарів та інших фахівців шукати шляхи, що ведуть до здорового способу життя учнів?
На щастя, для більшості зацікавлених працівників освіти, медицини та інших установ Шполянського району ці питання не є риторичними. По перше, у 2003 р. нам випала щаслива нагода стати учасниками міжнародного проекту «Молодь за здоров’я-2», який допоміг узагальнити весь попередній досвід та реалізувати інноваційні методики з питань збереження й зміцнення здоров’я дітей. По друге, участь у проекті дала можливість максимально охопити учнівську аудиторію, батьківську громаду, педагогічних, медичних, соціальних фахівців, працівників закладів культури. По третє, до участі в проекті були залучені навчальні заклади, що з часом ввійшли до мережі шкіл сприяння здоров'ю. Як результат, сьогодні ці школи є носіями найуспішніших практик, доцільного, корисного досвіду у поширенні знань та ідей здорового способу життя.
Я виконую функції голови ради Шполянської гімназії № 3 другий рік поспіль, перейняла цю громадську посаду від голови ради, яка 7 років очолювала колектив батьків-лідерів. Нашими попередниками було започатковано ряд соціально значущих заходів, спрямованих на формування пріоритету цінності здоров’я учнів, які продовжуємо вдосконалювати з новообраними членами ради та піклувальної ради. Переконані, що наступність у роботі ради, реалізація попереднього досвіду батьків міцно будує трикутник «школа–сім’я–учні», де школа вчить батьків розуміти сутність здорового розвитку дитини, а дітей – відчувати, що для батька і матері вони та їх спосіб життя не менш важливі, ніж робота.
12 років у гімназії № 3, що входить у мережу шкіл сприяння здоров’ю, з ініціативи вчителів та батьків діє університет батьківських знань, впродовж останніх п’яти років щомісяця організовуються родинні спортивні свята, щоп’ятниці – Дні відкритих дверей, консультативні дні шкільного психолога, соціального педагога, працює інформаційно-просвітницька група учнів «Шанс», а вся робота з батьками у просторі здорового способу життя реалізовується за окремим напрямком програми гімназії «Родинне коло». Проте ми не можемо бути спокійними, знаючи невтішні результати медичних оглядів наших дітей, які свідчать про ріст захворювань, ранньої інвалідності всупереч зростаючій кількості заходів, покликаних берегти і зміцнювати здоров’я школярів. Це спонукає до співпраці батьків з медичними працівниками, які, виступаючи на батьківських конференціях наголошують на необхідності мати знання про здоров’я, формувати здоровий мікроклімат у сім’ї, забезпечувати раціональне харчування дітей, змістовне дозвілля як чинники здорового способу життя.
Велику стурбованість батьків, вчителів гімназії не один рік викликає
проблема, пов’язана з розташуванням біля освітніх закладів магазинів, де продаються тютюнові та алкогольні вироби. На жаль, це не лише проблема Шполянщини. Ми знаємо, що серед молодого населення району є більше ста осіб з діагнозом «алкоголізм», 20 наркозалежних молодих людей, які стоять на обліку в медичному закладі. На території району відкрито 29 легально зареєстрованих барів, кафе, 10 ігротек та комп’ютерних клубів.
Як бачимо, світлих фарб надто мало, щоб уявити здорове майбутнє покоління в рожевому кольорі. Тому сидіти, склавши руки, ми, батьки, просто не маємо права. Не завжди вдається нам вирішити складні проблеми. Неодноразово члени ради гімназії порушували клопотання перед міською радою про заборону продажу тютюнових та алкогольних виробів у магазинах, розташованих біля навчальних закладів району. За дорученням голів районної ради та районної державної адміністрації державні службовці відділу у справах сім’ї, дітей та молоді, районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служби у справах дітей здійснили 9 рейдів–перевірок магазинів, кіосків, кафе, барів лише у цьому році. Але дозволи на продаж ліцензованих алкоголю та тютюнових виробів, видані міською радою, унеможливлюють заборону, в тому числі й у продуктовому магазині, розташованому навпроти гімназії № 3. Проте активність та наполегливість батьків дає результати: в одному магазині, розташованому напроти міського НВК № 2 , продаж було припинено з ініціативи його власника, якому, скоріше за все, набридли часті рейди–перевірки, ще одному приватному підприємцю, магазин якого знаходиться біля міської школи № 1, на початку цього року відмовлено міською радою у видачі дозволу на продаж тютюнових та алкогольних виробів.
Назву ще кілька прикладів частково вирішених проблемних ситуацій. У цьому навчальному році за рішенням ради гімназії, яке було підтримане на засіданні координаційної ради при районній державній адміністрації з питань молодіжної політики, нам вдалося спільно зі службою у справах дітей, кримінальною міліцією у справах дітей спочатку тимчасово призупинити, а потім упорядкувати роботу клубу, в якому учні гімназії № 3 грали в комп’ютерні ігри під час уроків. Після погодження в міській раді графіка початку роботи комп’ютерних клубів з 14.00 години систематично здійснюються рейди–перевірки за участю правоохоронних органів, служби у справах дітей та батьків з метою недопущення фактів дитячої бездоглядності, яких в цьому році виявлено вже 6 випадків.
Одним із ризиків для здоров’я дітей є небезпека під час дорожнього руху. Оскільки два міські навчальні заклади розташовані на центральній вулиці міста з найбільш інтенсивним дорожнім рухом в ранковий час, тому три останні роки батьки – лідери неодноразово зверталися у міську раду з проханням встановити об’єкти, які регулюють швидкість дорожнього руху, так звані «лежачі поліцейські». Питання щодо їх встановлення за клопотанням і рішенням ради гімназії № 3 двічі заслуховувалося на засіданнях міськвиконкому, координаційної ради при районній державній адміністрації з питань молодіжної політики, обговорювалося на сторінках районної газети «Шполянські вісті», проте залишалося невирішеним через відсутність коштів у бюджеті міста.
Розуміючи, що відкладати цю проблему не можна, що швидкість руху 40 км/год. в районі шкіл часто не дотримується водіями, котрі не зважають на пішохідні переходи, якими рухаються діти до школи, ми вдалися до пошуку інших шляхів. Завдяки особистим контактам з керівництвом одного з районних центрів Полтавської області мені вдалося отримати консультування щодо встановлення дешевших обмежувачів руху, так званих дорожніх поребриків, виготовлених на основі асфальту. Надавши детальний опис механізму їх встановлення у міську раду, ми зрушили цю проблему, адже рішенням сесії міської ради у грудні 2008 року були виділені кошти на встановлення дорожчих «лежачих поліцейських». Напередодні новорічних свят два обмежувачі у районі гімназії та поліклініки було встановлено. Як кажуть, вода камінь точить.
За висловлюванням академіка М.М. Амосова , « … щоб бути здоровим, потріб
ні особисті зусилля, постійні та значні. Замінити їх не можна нічим» .Над тим, як дати дітям міцні знання й справжнє виховання, ми, батьки, думаємо разом з педагогами, установами й організаціями, небайдужими до дитячих та освітянських проблем. З цією метою я та мої колеги, наші попередники з центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді ось уже 13 років впроваджуємо у навчальних закладах тренінгову практику, співпрацюємо з педагогічними працівниками у розвитку волонтерського руху, організації роботи соціально-психологічних театрів, які є елементами навчання учнів основам здоров’я. Цьому сприяє атмосфера цілісної довіри між дирекціями навчально-виховних закладів, соціальними працівниками та батьками. За три місяці 2009 року спеціалістами соціальної служби проведено 62 тренінги у трьох міських та двох сільських навчально-виховних закладах з учнями 6–11 класів на теми «Дитяче обличчя ВІЛ/СНІДу в Україні», «Інфекції, що передаються статевим шляхом», «Сімейні цінності та ролі», «Відповідальна поведінка».У 2006 році мною за підтримки районного методичного кабінету відділу освіти розроблено програму вироблення навичок здорового способу життя, збереження і зміцнення здоров’я дітей старшого дошкільного віку «Здоров’ятко». За три роки проведено 42 заняття з дітьми 5–7 річного віку, а наш центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді єдиний на Черкащині з – поміж інших 24 соціальних служб працює з дітьми дошкільного віку у просторі здорового способу життя. Можливо, одним із чинників обрання мене головою ради навчального закладу стала моя професійна діяльність, пов’язана зі словом «здоров’я».
Сьогодні, поєднуючи професійні обов’язки з довіреною мені посадою голови ради навчального закладу, я упевнена: батьки – лідери не відмежовуються фразами, що, мовляв, «батьківська справа гроші заробляти, а школи — виховувати», а навпаки – прагнуть своїми діями переконати в цьому інших батьків.
Здорові діти – це наша спільна турбота, і наша тривога, і наше щастя. А життя та здоров'я – найвищі людські дари. Не відкладаймо ж їх на потім, щоб не запізнитися. …
Дякую за увагу.
