Міжконфесійна субкультура, яка більш відома за англомовною абревіатурою sXe (straight edge), досить активно розвивається в Україні. Як свідчить інформація з відкритих джерел, її початками слід вважати 80-і роки та тенденції, котрі виникли в середовищі американської панк-культури. На території Східної Європи і України вона потрапила відносно недавно, десь наприкінці 90-х років. Поштовхом для зміни світоглядної парадигми стала відмова частини тамтешніх виконавців від образу „вічно брудного і п’яного панка». Як наслідок – відмова від згубних звичок: паління, алкоголю, наркотиків і неконтрольованого статевого життя. Дещо пізніше ця позиція не лише закріпилася на американському континенті, але й знайшла адептів в інших країнах. На разі з повною упевненістю можна говорити про переростання цього філософського напрямку панк-культури в більш повноцінну життєву позицію, головна ознака котрої – контроль над власним життям.
Бути SXE, це не лише виступати проти надлишків сучасної культури, зараз це значно глибше. SXE закликає людей відмовлятися від звичок, котрі руйнують людей як фізично так і духовно. Якщо в першому випадку йдеться про заперечення ролі зовнішніх подразників (нікотин тощо), то в другому упор робиться на неприйняття расової нетерпимості, біоцентричні нахили (захист прав тварин) і вільний релігійний вибір. Більшість „стрейтейджерів” терпима по відношенню до чужих релігійних та політичних поглядів, за винятком людиноненависницьких ідеологій. До них відносяться расизм, сексизм, гомофобію та інші прояви не толерантної поведінки. „Кожен має право бути самим собою і жити не заважаючи іншим” – стверджують „стрейейджери”. І з цим важко не погодитися.
Яким чином люди стають „стрейтейджерами”? Що спонукає їх відмовитися від минулого життя і перейти на так звані „про-лайфові” позиції? Виявляється, все дуже просто.
Це, насамперед:
1) бажання контролювати свої дії і своє життя;
2) усвідомлення того, як шкодять алкоголь, наркотики тощо;
3) вплив однолітків, котрі раз і назавжди сказали поганим звичкам – „НІ!”;
Що стосується музичних уподобань (а кожна субкультура, як відомо, в своїй основі опирається на аудіальний контекст) SXE пов’язаний з краст/панк/хардкор/метал-сценою. Музика відіграє значну роль, котру не варто переоцінювати. З іншого боку, не зважаючи на певну за ангажованість і наявність чіткої громадянської позиції по ряду питань, sXe – здебільшого аполіти. Інколи їхні принципи збігаються з лібертарними або екологістськими, проте в даному випадку йдеться не стільки про притаманну всім позицію, скільки про окремі випадки.
Окремим розділом в історії руху можна відзначити появу так званої hardline – пролайфовської течії, котра ставить життя (як своє так і чуже) понад усе. „Живи або помирай” – кажуть вони. В якості доказів відмовляються не лише від всього, що так чи інакше містить наркотичні речовини, але навіть від кави, тваринної їжі та вживання медичних препаратів. Крім того, борються проти абортів, за права тварин (котрих визначають в якості „нового пролетаріату”) тощо.
В Україні стрейтейдж появився на хвилі розвитку хардкору і ді-біту (його класова, „червона версія”). Найбільшого розвою, логічно, він отримав в середовищі колишніх панків, частина з котрих перейшла в лави вуличного антифашистського опору. Символіку sXE – літеру Ікс (вона ж „хрест”) все частіше малюють на руках відвідувачів концертів, які у більшості випадків є закритими для широкого загалу. Саме з їх допомогою, а також через наслідування прикладів представників цієї культури вона активно поширюється у молодіжному середовищі.
Тобто представники цієї субкультури сповідують цілий ряд принципів здорового способу життя. Можна не розділяти ідеологію чи концепцію sXE, не приймати їх поведінку чи способи ствердження, але в ситуації, коли статистика вживання наркотиків показує невтішні результати, а кількість наркозалежних продовжує зростати, поява цієї життєвої ідеології є цікавою для дослідження та обговорення.
