Реклама насаджує позитив щодо вживання спиртних напоїв і вкрай рідко демонструють зворотний бік цієї небезпечної „медалі”. Тому важливо розвінчувати міфи – хибні уявлення про алкоголь і алкоголізм, що культивуються в суспільстві під впливом засобів масової інформації. Про найрозповсюдженіші з них розповідає нарколог Іван Мироненко.
Міф перший: Трохи пива досвідченому водієві не зашкодить.
Реальність: Навіть незначна концентрація алкоголю в крові призводить до змін у поведінці водія: порушується орієнтація в складній ситуації, знижується здатність до концентрації уваги, з`являється самовпевненість чи, навпаки, надмірна нерішучість, знижується координація рухів, сповільнюється адаптація після осліплення фарами зустрічного автомобіля, гальмується реакція і знижується здатність розрізняти кольори, порушується техніка поворотів.
Дослідження довели, що келих пива, випитий водієм перед виїздом збільшує кількість аварій у 7 разів, 50 мл горілки – у 30 разів, а 200 мл горілки – у 130 разів! Ці дані свідчать про те, що ніякої “допустимої” концентрації спирту в крові, яка нібито істотно не впливає на керування транспортним засобом, не існує. Винуватцем автомобільних катастроф є не зловживання алкоголем, а елементарне його вживання (у 50% випадків).
Міф другий: ” Мій дідусь пив горілку, як воду, і прожив 100 років”.
Реальність: За даними ВООЗ, тривалість життя питущої людини на 15-17 років коротша за середню тривалість життя в цілому. Якщо ж порівняти цей показник із середньою тривалістю життя серед непитущих, то, природно, різниця буде ще більшою. Можна допустити, що в будь-якого правила є винятки. Приміром, відомі окремі випадки, коли людина, упавши з великої висоти, залишається живою і майже неушкодженою. Однак це не означає, що можна стрибати з п`ятого поверху без ризику для життя.
Міф третій: Помірні дози спиртного не шкодять здоров`ю.
Реальність: Не існує такого органа в людському організмі, який би не руйнувався під впливом навіть невеликих доз алкоголю . Але найбільше страждає мозок: зміни, які відбуваються в ньому внаслідок дії алкоголю, – незворотні. І що вища концентрація спирту в крові, то більше клітин мозку гине. До того ж існує істотна різниця у впливі однієї й тієї ж дози на організм питущої людини і тієї, котра майже не вживає алкоголю.
Так само, як невелика кількість цукру теж практично не шкідлива, але ж це не стосується хворих на цукровий діабет.
Міф четвертий: Горілка – найліпший засіб від застуди, грипу.
Реальність: Учені Академії наук Франції спеціально перевіряли цю „народну ідею” і довели, що алкоголь аж ніяк не впливає ні на віруси грипу, ні на інші віруси, отож його не можна використовувати як лікувальний засіб. Навпаки, алкоголь ослаблює організм і лише ускладнює перебіг інфекційних хвороб. Відомий психіатр професор Сікорський ще наприкінці XIX століття помітив, що під час епідемії тифу в Києві питущі робітники занедужували в 4 рази частіше, аніж непитущі. Відомо також, що показник захворюваності на туберкульозом серед осіб, хворих на алкоголізм, значно вищий, аніж серед людей, які не зловживають алкоголем.
Міф п`ятий: Алкоголь підвищує апетиту, поліпшує травлення, знеболює і зігріває на холоді.
Реальність: Алкоголь лише створює ілюзію тепла, тому що судини шкіри при цьому розширюються і кров надходить до поверхні шкіри. Це призводить до почервоніння і підвищення температури шкіри. Але температура всього тіла фактично знижується за рахунок втрати поверхневого тепла.
А шлунок – це той орган, який приймає удар алкоголю в першу чергу. Залози, розташовані в стінці шлунка, які виробляють шлунковий сік та ензими, необхідні для травлення їжі, під впливом алкоголю подразнюються, внаслідок чого спочатку виділяють багато слизу, а з часом атрофуются.
Міф шостий: Алкоголь знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань.
Реальність: Серцево-судинна система відповідає на вживання спиртних напоїв підвищенням артеріального тиску, ураженням міокарда. Люди, які часто вживають алкоголь, більше за інших ризикують померти від інсульту.
У 1993 році в Торонто (Канада) відбувся міжнародний симпозіум на тему “Помірне споживання алкоголю і здоров`я”, учасники якого дійшли висновку, що помірне споживання алкоголю дійсно може знизити ризик виникнення коронарної хвороби серця у людей середнього віку. Водночас із визнанням такої дії помірних доз алкоголю вчені однозначно стверджують, що “для профілактики коронарної хвороби серця існують інші, набагато ефективніші засоби. А будь-які спроби давати рекомендації, що заохочують споживання алкоголю з метою профілактики згаданої недуги, більше зашкодять населенню, аніж допоможуть”.
Міф сьомий: П`ють усі – така в нас культурна традиція.
Реальність: Споживання хмільних напоїв дійсно має давню історію , однак ніколи воно не досягало таких масштабів, як упродовж останніх двох-трьох століть, тому що досі спиртні напої виготовлялися кустарно і мали низьку концентрацію алкоголю. Наші предки здебільшого вживали „слабкі” напої на зразок браги, пива, медовухи тощо, та й далеко не кожен з них був настільки заможним, щоб дозволити собі напитися вдосталь.
Фабричне виробництво чистого спирту і водночас споживання міцних напоїв „стартувало” лише на початку XIX століття. На „фініші” ми спостерігаємо стрімке поширення пияцтва в усьому світі, у тому числі й у нашій країні, і шалені прибутки алкогольного бізнесу.
Варто переконати хворого на алкоголізм, що він даремно сподівається на ідеальну поведінку суспільства в цьому напрямі. Ліпше звернути увагу не на тих, хто „всі п`ють”, а на бодай одного з нинішнього чи колишнього свого оточення, хто вперто дотримується тверезого способу життя (а в тому, що такі люди живуть поруч, зізнається більшість хворих, якщо добре подумати і бути відвертим передусім перед самим собою). Нереально очікувати, що оточуючі залишать звичку пиячити заради тебе, єдиного. Варто самому змінити спосіб життя на тверезий. Одужання без зміни власних звичок (а часто й оточення) неможливе!
Міф восьмий: Алкоголь – стимулювальний засіб, його вживання „підвищує дух”.
Реальність: Алкоголь – це депресант. Він пригнічує діяльність головного і спинного мозку. Людям лише здається, що алкоголь їх звеселяє. Насправді вони просто намагаються втекти від проблем. За даними ВООЗ, самогубства серед питущих трапляються у 80 разів частіше, аніж серед прихильників тверезого способу життя. Це легко можна пояснити тими глибокими змінами, що відбуваються в мозку під впливом тривалого вживання спиртних напоїв. На питання “Що позитивне негативне дає вам алкоголь?” відповіді з акцентом на негативі дають самі ж хворі, не помічаючи, що суперечать самі собі.
Міф дев`ятий: Коли захочу, тоді й зупинюся. Не зупиняюся, бо так хочу.
Реальність: Психологічна установка, що з власною проблемою алкоголізму людина може впоратися самотужки, дуже поширена. Алкоголь давно вже керує організмом – втрачається контроль над кількістю випитого, з`являються ранкові похмілля, а далі і тривалі запої, однак людина вперто переконана, що самостійно може зупинитися і не пити. Це самообман, тому що на даній стадії розвитку захворювання короткі перепочинки в алкогольному марафоні – це не досягнення сили волі хворого, який „не хоче пити”, а лише тайм-аут отруєного організму, який вже „не може пити”.
Автор: Ольга Пащенко
постiйна адреса статтi:
http://health.unian.net/ukr/detail/236881
