здоров’я

Наталія Романова: «Студентські соціальні служби-це проєкт усього мого життя»

У рамках рубрики «Зустрічі з цікавими людьми» Музей соціальних служб міста Києва пропонує інтерв’ю з Наталією Федорівною Романовою, доцентом Школи соціальної роботи НАУКМА, кандидатом педагогічних наук, доцентом, яка була керівницею програм Студентських соціальних служб у 2002-2004 роках. Бере інтерв’ю Леонід Крисов.

▪️Леонід Крисов: «Як ви розпочали свій шлях у соціальній роботі?»
▪️Наталія Романова: «Я розпочала свою діяльність у Жовтневій соціальній службі для молоді у кінці 1999 року, коли Служба тільки розвивалась. Поєднувала посаду заступника директора та начальника інформаційно-методичного відділу. За ініціативи проректора по навчально-виховній роботі НТУУ «КПІ» Івана Васильовича Коробка було вирішено створити студентську соціальну службу, і ми «зайшли» у ВУЗ, але треба було мати бачення того, із чим прийти. Почали з програми «Молодіжний барометр», коли разом зі студентами стояли біля метро «Шулявська» і проводили опитування про проблеми, що турбують  молодь. Через газету НТУУ «КПІ» стало відомо про нас. А також дуже добре спрацьовувало «сарафанне радіо», отже, ми не мали шансів працювати погано, бо про це швидко дізналися б усі.
Ми проводили у «КПІ» заходи на 5 тис. студентів, коли виїжджав  “жовтий» автобус (інфобас) Київського міського центру, надавали консультації соціальні працівники, психологи, роздавалися буклети. Саме тут студенти могли отримати доступ до первинної інформації. А масові заходи стали чудовою «рекламою» соціальної роботи.
▪️️Леонід Крисов: «Це була перша в Україні студентська соціальна служба, так би мовити ноу-хау. Як це вдалося?»
▪️Наталія Романова: «Ідея створення студентської соціальної служби зайшла всім на всіх рівнях: мене підтримав мій район і соціальна служба, де я працювала; профспілка ВУЗу, до створення команди долучилися самі студенти; методологічна підтримка йшла від Київського міського центру і мені приємно згадати Олександра Кузьменка  й Ірину Бєлову. А Світлана Толстоухова, яка очолювала тоді Державний центр соціальних служб, допомогла у затвердженні Положення на рівні КМУ. Дякую, що зі мною поруч були однодумці».
▪️Леонід Крисов: «Як саме була побудована робота?»
▪️Наталія Романова: «У нас було декілька основних напрямів:
1.Ми йшли від потреб ВУЗу і розпочали працювати на соціалізацію студентів 1 курсу, адже свобода провокує до ризиків у дорослому житті і були часті випадки, коли студентів за це відраховували. Ми проводили на базі гуртожитків мінітреніги для першокурсників, проте туди могли долучитись усі.
2. У напрямі профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі нам допомагали Ірина Цісар і Отто Стойка. Ми створили «Клуб тренерів», до яких доєдналися представники інший вузів. Поступово нас почали запрошувати і в інші ВУЗи на тренінги.
3. Профілактику небезпечних захворювань проводили за участі представників профільних ГО. Говорили про сексуальну культуру, психічне здоров’я тощо.
4. На базі «КПІ» проводилися клуби- кафе під назвою «Кухня душі» з представниками молодіжних осередків, студентських лідерів, психологів, де шукались відповіді на питання: «Хто я?», «Чого варта моє майбутня професія?»
5. Ми долучились в якості волонтерів до глобальних проєктів Київського міського центру соціальних служб, зокрема організації проведення фестивалю творчості «Повіримо в себе», параду Дідів Морозів-волонтерів, допомозі дітям з сімей у СЖО.
6. Також ми разом із профспілками працювали з молодими сім’ями в гуртожитку».

▪️Леонід Крисов: «Як роботою студентської соціальної служби зацікавились інші ВНЗ?Як все розвивалось?»

▪️Наталія Романова: «Тут було 3 ключові моменти, які дозволили запустити роботу:

– По-перше, ми брали участь у заходах інших ВНЗ, розказували і показували свою роботу. Важливу роль відіграло те, що Іван Васильович Коробко очолював Об’єднання проекторів міста Києва. Саме він разом з Ростиславом Карандеєвим, який був тоді директором Київського міського центру соціальних служб, і залучили мене до цієї роботи на рівні міста.

-️ По-друге, Київський міський центр соціальних служб давав кошти на фінансування залучених спеціалістів Студентських соціальних служб у ВНЗ.

-️По- третє, було бажання студентів долучитись до роботи, вони бачили, що це їм потрібно.

Серед студентської молоді легко вводити інновації. Їх запалювало те, у що ми самі вірили, і те, що це ніхто до тебе таке не робив, мотивувало. Ми підштовхували студентів до дискусії, іноді робили помилки, але створювали продукт і це було цікаво. Мені дуже хотілось, щоб те, що ми робимо, було доступним і для інших. Всі служби мали свої акценти. У КНУ імені Тараса Шевченка пішли в гуртожитки, здійснювали індивідуальне консультування студентів у СЖО. У НАУ підтримувались напрями, які стосувались групової профілактичної роботи зі студентами, тобто працювали «від проблеми», по секторах. В «Україні» це залучення до волонтерства, робота людьми з інвалідністю, і саме тут ми проводили багато досліджень. В НТУУ «КПІ» залишався акцент на масовості, адже це найбільший ВУЗ. В Аграрному університеті служба працювала на волонтерських засадах, студенти активно залучались до заходів інших ВНЗ. Цікавою і непростою була діяльність у військовому ліцею імені Богуна, бо це закритий заклад, проте хлопці у військовій формі були окрасою наших заходів, зокрема, запам’яталась їх участь у параді Дідів Морозів-волонтерів»…

, , , , ,

SportDoc: хто й для кого?

SportDoc: хто й для кого?. здоров'я, здоровий спосіб життя, спорт, фізична культура

Нещодавно в Україні стартував новий проєкт SportDoc, ініціаторами якого є команда амбітних спортивних лікарок у складі Аліни Мошенської, Марини Марчук та Олени Дружиніної. Не секрет, що спортивна медицина в Україні знаходиться в занедбаному стані. Доки всі шукають причини, чому ж так, троє дівчат-лікарів зі спортивної медицини вирішили діяти.
Українській спортивній медицині треба нове дихання, необхідно йти в ногу з часом, працювати не гірше за колег з Європи, ураховуючи всі сучасні рекомендації.
Якщо ви спортсмен-профі чи, може, людина, яка вирішила розпочати заняття в залі, вам – до SportDoc. Лікарі працюють з дітьми- спортсменами, спортсменами-професіонали, фітнес-любителями різного віку. Завдяки консультаціям фахівчинь ви отриматаєте знання щодо:
– профілактики спортивного травматизму;
– діагностики перед/патологічних станів у спорті;
– лікування спортивної патології;
– реабілітації після травм;
– нутрітивно-метаболічної підтримки.
⠀ Кожній із медиків є що сказати й чим поділитись. Це не сухі слова, а цікаві випадки з практики, які нададуть можливість краще зрозуміти, як спорт впливає на ваше життя та здоров’я.⠀
Приєднуйтеся до групи в мережі Facebook за лінком
https://www.facebook.com/sport.doc.37

Ставте вподобайки, діліться з друзями

, , ,

5 проблем зі здоров’ям, які призводять до підвищеної втоми у чоловіків

5 проблем зі здоров’ям, які призводять до підвищеної втоми у чоловіків. апатія, безсоння, вісцеральне ожиріння, вітамін d, вітамін сонця, депресія, здоров'я, здоровий спосіб життя, проблеми зі сном, сон, стрес, тетяна лакуста, хвороби, хронічний стрес, щитовидна залоза

Втома і апатія після довгого робочого дня — це нормальне і природне явище. Щоб прийти в норму, здоровій людині досить добре виспатися або просто дожити до вихідних. Але якщо навіть відпочинок не допомагає вам, то варто задуматися про візит до лікаря. Повна версія »

, , , , , , , , , , , , , ,

Як змінити свій спосіб життя і отримати від цього задоволення

Як змінити свій спосіб життя і отримати від цього задоволення. дієта, здоров'я, здорове харчування, здоровий спосіб життя, поради, раціональне харчування

Не потрібно жити в стресі та боятися зайвої порції їжі

У наш час існує безліч визначень здорового способу життя: для когось це пробіжки щоранку, тренування щовечора і два яйця на сніданок, для когось це веганство і голодування, а хтось просто відмовився від цукру і фаст-фуду. Повна версія »

, , , , ,

31 травня – Всесвітній день без тютюну

The focus of World No Tobacco Day 2019 is on "tobacco and lung health." Every year, on 31 May, the World Health Organization (WHO) and global partners celebrate World No Tobacco Day (WNTD). The annual campaign is an opportunity to raise awareness on the harmful and deadly effects of tobacco use and second-hand smoke exposure, and to discourage the use of tobacco in any form.. 2019, world no tobacco day, вооз, всесвітній день без тютюну, всесвітній день здоров'я, здоров'я, паління, тютюн і здоров'я легенів, тютюнопаління

Тютюн і здоров’я легенів

Щороку 31 травня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та її партнери по всьому світу відзначають Всесвітній день без тютюну. Щорічна кампанія є приводом для широкого інформування про шкідливі і смертельні наслідки вживання тютюну і пасивного куріння, а також сприяння скороченню вживання тютюну в будь-якій формі.

Тема Всесвітнього дня без тютюну 2019 р .: «тютюн і здоров’я легенів». Повна версія »

, , , , , , , ,

Посміхайся частіше: 5 цікавих фактів про користь сміху для здоров’я

Посміхайся частіше: 5 цікавих фактів про користь сміху для здоров’я. здоров'я, усміхайтесь, цікаві факти

Сміх продовжує життя, переведи все в жарт, посмійся ворогові в обличчя та інші приказки ви, звичайно ж, чули багато разів. Чому простий сміх так важливий для життя і здоров’я людини?

Сміх працює як знеболюючий засіб

Ендорфіни, гормони щастя, дуже непогано справляються з больовими відчуттями. Крім того, коли людина позитивно налаштована і часто сміється, то легше переносить хворобу або травму.

  • Сміх корисний для серця і легенів, а також імунітету

Коли ти смієшся, кровоносні судини розширюються, тиск знижується і зменшується ризик отримати серцевий напад. Легкі теж активно працюють, збільшується кількість кисню в крові, що допомагає прочистити застій мокротиння. Також в організм викидається велика кількість антитіл, які борються з вірусами. Повна версія »

, ,

Нормативне підґрунтя формування здорового способу життя у світі

Нормативне підґрунтя формування здорового способу життя у світі. здоров'я, здоровий спосіб життя, зсж, конференція, науковці

Романова Н.Ф.

Запровадження здорового способу життя опирається на ґрунтовне міжнародне законодавче забезпечення, яке напрацьовано протягом останніх 50-ти років у рамках Організації Об’єднаних Націй (декларації, пакти, договори). Умовно всі ці документи можна розділити на кілька етапів:

1 етап: Загальна декларація прав людини стала першим документом, який започаткував положення про її право на підтримку здоров’я та соціального добробуту (Ст. 25)[1]. Трохи пізніше було прийнято Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права громадян[2], Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та його факультативний протокол[3]. Наразі саме ці документи складають основу «Хартії прав людини». Повна версія »

, , , ,

Ставлення студентської молоді до здорового способу життя: стан, мотивація та знання державної політики

Романова Н.Ф., керівник центру ЗСЖ

Степанченко Д.К., науковий співробітник центру ЗСЖ

СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ: СТАН, МОТИВАЦІЯ ТА ЗНАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

 Здоров’я є однією з основоположних суспільних цінностей. Всесвітня організація охорони здоров’я визначає, що здоров’я – це «складний феномен глобального значення, який включає комплекс соціальних, економічних, біологічних, медичних аспектів і виступає як об’єкт споживання, вкладання капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з навколишнім і соціальним середовищем»[1].

Сповідування здорового способу життя та підтримка здоров’я на належному рівні є, в першу чергу, особистою відповідальністю для кожної людини, але саме держава суттєво впливає на створення необхідних умов та надання різносторонньої підтримки.

Концептуальні засади сприяння покращенню здоров’я викладені в Алма-Атинській Декларації, Оттавській Хартії, Аделаїдських рекомендаціях, Сундсвальській заяві, Джакартській Декларації, Всесвітній Декларації з охорони здоров’я «Здоров’я для всіх у XXI столітті», Бангкокській Хартії, Європейській стратегії «Здоров’я і розвиток дітей та підлітків».

Сучасну теоретичну основу дослідження формування здорового способу життя становлять концепції здоров’я, що трактують його як системне поняття, як сукупність інтегрованих компонентів, як соціокультурний феномен глобального масштабу (А. Антоновський, О. Васильєва, В. Вернадський, І. Гурвич, Л. Куликов, Ю. Лисицин, А. Маслоу, М. Мюррей, Г. Никифоров, М. Селігман, Б. Райн, Е. Роджерс, Ф. Філатов); соціально-педагогічних технологій (Р. Вайнола, М. Галагузова, Н. Заверико, В. Нікітін, С. Харченко); теорії відповідальності (К. Абульханова-Славська, М. Бердяєв, І. Бех, Г. Йонас, С. Рубінштейн, В. Франкл, Е. Фромм); соціально-педагогічної роботи (Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, І. Звєрєва, І. Ліпський, Ю. Поліщук, А. Рижанова, С. Савченко). Повна версія »

, , ,

Досвід роботи із формування здорового способу життя серед дітей та молоді

Досвід роботи із формування здорового способу життя серед дітей та молоді. дослідження, здоров'я, здоровий спосіб життя, молодь

Романова Н.Ф.

Сповідування здорового способу життя та підтримка здоров’я на належному рівні є, в першу чергу, особистою відповідальністю для кожної людини, але саме держава суттєво впливає на створення необхідних умов та надання різносторонньої підтримки. Повна версія »

, , ,

Тенденції становлення та розвитку молодого покоління в Україні

Тенденції становлення та розвитку молодого покоління в Україні. дослідження, здоров'я, здоровий спосіб життя, конференція, молодь, тютюнопаління

Загальна структура ціннісного світу українського молодого покоління, тенденції його розвитку в сучасних умовах, ціннісні орієнтації молоді, переваги щодо проведення дозвілля та рівень зацікавленості питаннями здоров’я  – усе це є основою завтрашнього дня України. Отримати дані про тенденції становлення молоді дозволяють моніторингові опитування молодих людей, які проводять ряд соціологічних центрів країни, зокрема і, Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка. На Міжнародній конференції «Молодь за здоровий спосіб життя» Балакірєва О. і Бондар Т. присвятили свій виступ тематиці розвитку молодого покоління в Україні, і представили результати досліджень, які проводились Інститутом ім. О. Яременка за останні п’ять років.

Дослідження свідчать, що найчастіше українська сім’я збирається разом  для спільного прийняття їжі та перегляду телевізора (у 86% та 73% респондентів відповідно таке практикується щоденно та майже щоденно). Найменш популярними виявилися спільні заняття спортом: відсоток тих, хто ніколи разом з рідними не займається спортом, становить у середньому 43%. Кількість дівчат, які ніколи не займаються спортом разом з батьками – більша, ніж хлопців, незалежно від віку та місця навчання. Третина опитаних ніколи не грають з батьками в спільні ігри, і з віком ця тенденція зростає. Повна версія »

, , , , ,