Як свідчать дослідження, ризик для дітей, що страждають від ожиріння, може бути навіть вищими, аніж вважалося раніше. Чому ж батьки дозволяють дітям набирати вагу?
В останні роки, початок нового навчального року в Великобританії позначається невтішним звітом про те, що значно збільшився запит на форму екстра-великого розміру для учнів початкової школи. І для Керол – це не є несподіванкою. Дві її племінниці носять 14 розмір спідниць у віці 11 років, середній розмір для дорослої жінки у Великобританії. Для сина Кєрол стало проблемою знайти форму достатньо великого розміру, оскільки його вага у віці середньої школи становить 127 кілограмів.
«Ти відчуваєш осуд інших людей, коли твоя дитина досягає такого розміру, але найгірше ти судиш сама себе», – розповідає мати з Бірмінгема.
Що таке ожиріння?
Паталогічне ожиріння – Індекс маси тіла 40 більше для дорослих;
Ожиріння – Індекс маси тіла 30 і більше для дорослих;
Надмірна вага – Індекс маси тіла 25 і більше для дорослих;
Нормальна вага – Індекс маси тіла між 18.5 and 24.9 для дорослих;
Оскільки Індекс маси тіла для дітей постійно змінюється
з моменту народження до досягнення повноліття,
відсутні чіткі цифри для його визначення.
«Я постійно себе запитую, що я роблю не так?»
Це гарне запитання. Близько 33% 11-річних на сьогодні страждають від надмірної ваги або ожиріння, 22% 5-річних дітей важать більше за норму. Так свідчать останні дослідження Національної Програми Обстеження дітей, яка оцінює зріст та вагу дітей початкової школи в Англії. Цифри є однаковими для Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії.
Останнє дослідження видане університетом Оксфорд стверджує, що діти, які страждають ожирінням, мають вищий ризик мати порушення серцево-судинної системи, включаючи підвищений тиск та підвищений рівень холестеролу, порівнюючи із дітьми, що мають нормальну вагу.
Експерти з ожиріння стверджують, що батьки таких дітей борються із комплексом проблем, коли це стосується ваги їхніх дітей, починаючи від браку знань про здорове харчування, обмеженості навичок куховарства, браку грошей на здорову їжу до масових маркетингових кампаній нездорової їжі серед дітей. До того ж, на сьогоднішній день, діти ведуть більш сидячий спосіб життя, що створює величезні проблеми. Дослідження показують, що 75% учнів початкової школи надають перевагу залишитись вдома аніж піти до парку неподалік. Перегляд телевізійних програм – одне з найбільш популярних занять. Згідно з дослідженням Lightspeed 89% учнів початкової школи обирають перегляд телевізора як найкраще заняття, щоб провести час поза школою.
То ж знаючи невтішну статистику та усвідомлюючи складнощі боротьби із надмірною вагою, чому батьки дозволяють дітям набирати вагу?
Син Кєтті важив більш ніж 147 кілограмів у віці 15 років. Вона знає причину, він занадто багато їв і робив занадто мало фізичних вправ. Кєтті стверджує, що намагалася йому допомогти, але нічого не змінювалось допоки він сам не вирішив собі допомогти. «Багато його харчових звичок не підлягали моєму контролю», – каже вона. «Він їв забагато, коли був у школі, потім приходив додому і їв все, що знаходив, навіть самостійно готував для себе великі порції. Він не чекав, поки я прийду додому та приготую обід». Переламним моментом стала поїздка на канікули до США. Її син був занадто важким, щоб кататися на певних атракціонах. Принижений та розчарований, він поїхав на шеститижневу програми у табір для схуднення та втратив 18 кг. Табір був організований Wellspring, однією з переліку фірм, що пропонують подібні послуги. «Він завжди відмовлявся їхати до цього, а тепер сам захотів. Тепер він інша дитина, щаслива та впевнена. До цього його самооцінка була дуже низькою. Змінилось його ставлення до їжі, тепер він споживає здорові продукти».
«Не моя мати була проблемою. Мої проблеми почалися у віці між 5 та 7 роками. Коли я була молодша, всі казали, що це дитяча повнота і я це переросту. Я не переросла. Серед своїх однолітків я дійсно маю серйозні проблеми із надмірною вагою. Люди звинувачують батьків, але моя мати робила все для того, щоб контролювати мою вагу. Я дуже гарно вміла переконувати себе та тих, хто навколо в тому, що я не їм забагато. Я могла пропускати сніданки та обіди, але надолужувати протягом вечері. Іноді я таємно їла вночі. Мати готувала мені калорійну вечерю, тому що я казала їй, що не їла цілий день. Вона не хотіла, щоб я переїдала, але щоб ходила голодною так само». (Розповідь Стейсі, нинішня вага 159 кг).
Деякі батьки знають, що на них лежить більша частина вини. Трейсі стверджує, що вона сама дозволила дочці здобути власні нездорові звички харчування. Оскільки Трейсі мала «складні стосунки» з їжею, то це позначилося і на дієті її дочки. «Ми разом перекушували ввечері перед телевізором, балували одне-одного цукерками та пудінгами. Це було схоже на наш особливий час разом», – розповідає мати з Шревсберрі. «Я бачила, що вона набрала кілька зайвих кілограмів, але вона здавалася щасливою. Я не хотіла це визнавати, оскільки я не хотіла, щоб вона переживала через свою зовнішність. Коли вона пішла до середньої школи у віці 14 років, вона важила 89 кілограмів, і в цей час вже складно було змінити її харчові звички. Я знаю, що я винна у цому».
Незважаючи на зростання дитячого ожиріння, експерти вважають, що не варто звинувачувати лише батьків. «Безперечно, на них лежить певна частина відповідальності, але проблема набагато ширша», – стверджує Пол Гейтлі, професор із фізичних вправ та ожиріння Універститету в Лідсі (Leeds Metropolitan University). Він також організує табори по зниженню ваги для дітей з надмірною вагою.
Більшість батьків не усвідомлюють, що їх діти мають надмірну вагу, в той час, коли для більшості це очевидно. Згідно досліджень, 75% батьків недооцінюють ожиріння власної дитини. «Так часто відбувається через те, що імідж ожиріння в медіа представляють дійсно величезні люди (більш ніж 190 кг). Ось, що більшість людей вважають ожирінням, але це лише екстремальні випадки».
Скільки калорій варто споживати щоденно?
2,500 калорій для чоловіків
2,000 калорій для жінок
1,800 калорій для дітей віком від 5 до 10 років
«Люди судять за тим, що вони бачать навколо себе кожен день. Якщо їх діти не здаються більшим, аніж інші, то батьки не визнають наявність проблеми. У двох третин дітей у Великобританії на сьогодні діагностують ожиріння, то ж сьогоднішнє сприйняття нормальної ваги значно змінилось», – каже Тем Фрай, голова Фундації дитячого розвитку та спікер Національного форуму ожиріння.
Щоденний емоційний бій навколо їжі також може призвести до обману між батьками та дітьми.
«Коли я хочу їсти, я стаю дуже агресивною, кричу та плачу», – каже Стейсі. «Зазвичай наша сварка з мамою закінчується тим, що вона каже «просто з’їж це». Тиск, якому я піддаю її є дійсно надмірним. Це вносить розлад у наші стосунки».
Точка зору експертів
Не дивлячись на розмови навколо боротьби з дитячим ожирінням, є дуже мало професіоналів, які знають як правильно надавати допомогу. Служб, що надають послуги з дієтичного харчування, недостатньо для дітей, оскільки втрата ваги – це набагато більше аніж просто дієта.
«Нам необхідно розробити підхід, який поєднував би дієту, вправи, навчання та психологічну підтримку», – каже експерт з ожиріння Професор Пол Гейтлі.
«Моя мати робила все, що могла, щоб допомогти мені, залучаючи мене до спорту та звертаючись до професіоналів. Вона навіть приходила до школи, щоб пояснити персоналу, що мені можна їсти, а що – ні. Але головна проблема була в мені».
З дуже раннього віку діти дуже добре навчені як використовувати «увесь набір ролей поведінки», щоб отримати те, що вони хочуть, кажуть експерти. Дуже легко звинувачувати батьків, але майже кожен з батьків відступав перед шантажем своєї дитини, стверджує Гейтлі.
Чарлі Павел, керівник кампаній Програми дитягого харчування – об’єднання близько 150 освітніх закладів, груп здоров’я та благодійних фундацій стверджує: «Батькам також дуже складно протистояти масовій рекламі нездорової їжі». «Батькам доводиться долати значні перешкоди для того, щоб їх діти були здорові».
Деніз Вінтерман
Оригінал статті BBC Health Child obesity: Why do parents let their kids get fat?
