Як правило, більшість людей на запитання про негативні наслідки куріння відповідають ствердно: мовляв? ми добре знаємо, що куріння є дуже шкідливим для нашого здоров’я. Але чи дає рівень їхніх знань підстави стверджувати про свідоме ставлення до власного здоров’я та вибору способу життя? Давайте розглянемо цю проблему більш детально, опираючись на показники, які демонструють, наскільки шкідливе й небезпечне куріння проти інших причин смертності й захворюваності.
Куріння призводить до розвитку трьох основних захворювань, які пов’язані з високим ризиком людини не тільки захворіти, але й померти від хвороби: рак легенів, хронічний бронхіт, емфізема та коронарна хвороба.
Численні дослідження дають підстави стверджувати, що куріння тютюну є причиною смертності від раку легень у 90% усіх випадків, від бронхіту й емфіземи – в 75%, й від хвороби серця майже 25% усіх випадків. Приблизно 25% „регулярних” курців сигарет передчасно помирає саме через куріння. Багато хто з них міг би прожити на 10, 20 або 30 років довше, тобто в цьому випадку середня втрата років життя є істотною.
Померлі внаслідок куріння в середньому втратять 10–15 років свого життя. В одній європейській країні (з населенням приблизно в 50 млн. чоловік) число померлих внаслідок куріння є еквівалентним числу загиблих у результаті авіакатастроф реактивних лайнерів великої місткості, якщо припустити, що такі катастрофи – із загибеллю всіх людей на борту – будуть відбуватися щодня. Усе це – не більш ніж статистичні подробиці.
Курці нерідко намагаються відгородитися "раціональним" міркуванням від висновків, що напрошуються з подібної інформації, посилаючись на індивідуальні випадки ("мій дід викурював 40 сигарет у день і прожив до 93 років") або на відносний ризик, пов'язаний з іншими формами поведінки ("не виключено, що завтра моє життя обірветься під колесами автобуса"). Дані статистики можна просто узагальнити, підкресливши той факт, що куріння є набагато небезпечнішим злом ніж події такого роду. Навіть у тих країнах, де мало й слабко реєструються дорожньо-транспортні випадки, куріння є найбільш небезпечним для здоров'я. У такій країні, як Об'єднане Королівство, куріння вдесятеро небезпечніше, ніж дорожньо-транспортні випадки.
В області дихальних шляхів великого перетину розвивається кашель і активізується виділення мокротиння. Малі дихальні шляхи запалюються та звужуються.
Тривала дія диму негативно впливає на війки епітелію й ускладнює їхнє нормальне функціонування. Хронічний бронхіт курців призводить до порушення виділення слизу за допомогою війок.
У легких курців виявляється підвищений зміст запалених клітин. Напади астми відбуваються частіше й набувають більш важкої форми. Виникає схильність до рецидивів респіраторних інфекцій.
Після кожної викуреної сигарети підвищується систолічний та діастолічний тиск крові. Також збільшується число ударів серця і його хвилинний обсяг. Крім того, сигаретний дим викликає звуження судин периферичних артерій. Поряд із цим куріння сприяє розвитку станів, що призводять до утворення тромбів внаслідок прискореної агрегації й адгезії тромбоцитів; підвищення рівнів фібриногену в плазмі й в'язкості крові; скорочення періоду життя тромбоцитів і часу згортання крові.
Окис вуглецю, що утримується в тютюновому димі, зв'язується з гемоглобіном, приводячи до підвищення рівня карбоксигемоглобіна, що може перевищити відповідний рівень у некурящих у 15 разів. Таким чином, скорочується обсяг гемоглобіну, що доставляє кисень.
Куріння також призводить до підвищення загального вмісту холестерину в сироватці крові й рівня вільних жирних кислот у плазмі. Куріння підсилює ризик настання раптової смерті й розвитку атеросклеротичного захворювання периферичних судин, що у свою чергу підвищує ризик омертвляння тканини й ампутації к
інцівок у таких пацієнтів. У той же час куріння безпосередньо взаємопов’язане з гіпертензією й підвищенням вмісту холестерину в крові, що підвищує ризик розвитку коронарної хвороби й серцево-судинної хвороби.
Куріння підвищує ризик виникнення ішемічної хвороби серця в жінок, що приймають оральні контрацептиви.
Вагітна жінка-курець піддає себе підвищеному ризику можливого викидня, народження мертвої дитини або дитини з низькою масою тіла. Серед курців частіше зустрічається виразка шлунка й дванадцятипалої кишки; більше того, у випадку такої виразки небезпека летального результату в курців є вищою, ніж у хворих, які не курять. Крім того, пептичні виразки в курців погано піддаються лікуванню.
Тютюновий дим містить азот, водень, аргон, метан і ціанистий водень. Багато хто не усвідомлює згубного впливу окису вуглецю. Наводимо загрозливий нижченаведений перелік можливих складових, що роблять сигаретний дим особливо небезпечним: ацетальдегід, ацетон, аміак, бензол, бутиламін, диметиламін, етиламін, формальдегід, сірководень, гідрохінон, метиловий спирт, метиламін, сполука нікелю й піридину.
Кожні 10 секунд ще одна людина у світі помирає в результаті споживання тютюну.
У цей час тютюн щорічно вбиває приблизно три мільйони чоловік у всьому світі, але ця цифра виросте до 10 мільйонів через тридцять-сорок років, якщо нинішні тенденції стосовно куріння збережуться.
При збереженні нинішніх тенденцій, майже 500 мільйонів з нині живучих людей – приблизно 9% населення світу – будуть зрештою вбиті тютюном. Починаючи з 1950 року, тютюн убив 62 мільйони чоловік, тобто більше, ніж загинуло у другій світовій війні. У цей час тютюнова пандемія найбільш гостра в Центральній і Східній Європі, а також у Західному Тихоокеанському Регіоні. І ситуація не поліпшується, а погіршується. Тенденції й прогнози споживання тютюну на одного дорослого показують, що споживання в цих країнах перебуває серед найвищих у світі, у деяких випадках приблизно вдвічі вище середньосвітового, й усе ще продовжує рости.
Тютюн викликає 6% всіх смертей у світі й приблизно 3% глобального тягаря хвороб відповідно до вимірів за таким показником, як DALY (disability adjusted life years – роки непрацездатності перелічені на роки втраченого життя), що бере до уваги як захворюваність, так і смертність. Більше того, число смертей від тютюну продовжує рости. До 2020 року при збереженні нинішніх тенденцій тютюн буде викликати 12% смертей у світі. У країнах Центральної та Східної Європи тютюн викликає майже 13% DALY. Тютюн також є все більш частою причиною DALY. Приблизно через 10 років очікується, що обумовлені ВІЛ-Інфекцією DALY почнуть знижуватися, але тютюнові будуть продовжувати рости.
Уся ця інформація змусила комітет експертів ВОЗ дійти такого висновку:
Тютюн швидко стає більш вірогідною причиною смерті й захворюваності, ніж будь-яке окреме захворювання.
Споживання нелегальних наркотиків зустрічається досить рідко серед тих, хто ніколи не курив, а куріння сигарет цілком може бути попередником споживання алкоголю й нелегальних наркотиків.
Куріння сигарет не є ні необхідним, ні достатнім для зловживання наркотиками або залежності від них. Далеко не всі ті, хто курить, надалі вживає наркотики, а невелика частина тих, хто зловживає алкоголем і нелегальними наркотиками, не вживають тютюн. Проте у декількох дослідженнях виявлено, що куріння сигарет є прогностичною ознакою того, чи буде людина споживати інші наркотики і який буде рівень споживання цих наркотиків.
Є величезна кількість даних, що дозволяють говорити про зв'язок між споживанням тютюну й споживанням інших наркотиків. Дослідження показали, що споживачі наркотиків курять частіше ніж ті, хто не вживає нарко
тики, і що куріння сигарет є попередником споживання нелегальних наркотиків. Існує також зв'язок між рівнем споживання тютюну й рівнем споживання інших психоактивних речовин, таких
як марихуана й кокаїн.
Не існує безпечної сигарети й безпечного рівня куріння.
Куріння сигарет зі зниженим вмістом смол і нікотину зменшує ризик раку легенів і певною мірою підвищує шанси курця на більш довге життя за умови, що не відбуватиметься компенсаторного збільшення кількості сигарет, що викурюються. Проте якщо порівнювати з повним припиненням куріння, переваги є мінімальними. Єдиним найбільш ефективним способом зниження небезпеки куріння продовжує залишатися повне припинення куріння. Незрозуміло, яке зниження ризику може відбутися відносно інших хвороб, крім раку легенів.
При переході на сигарети зі зниженим вмістом шкідливих речовин курці можуть збільшити кількість сигарет, що викурюються, і вдихати дим більш глибоко. Компенсаторна поведінка може звести нанівець будь-які переваги виробів з низьким вмістом шкідливих речовин або навіть збільшити ризик для здоров'я.
Куріння низькосмолистих сигарет із фільтром може бути причиною аденокарциноми, особливого виду раку легенів. В одному з досліджень виявлено, що між 1959 і 1991 роками захворюваність аденокарциномою, що виявляється на периферії легенів, збільшилася в 17 разів у жінок і в 10 разів у чоловіків. Дослідники думають, що ті, хто курить сигарети з фільтром і низьким вмістом смол і нікотину, роблять більш глибоким і довгим вдихання, щоб одержати нікотиновий "струс", і тому підсилюють вплив диму на свої легені.
Низькосмолисті або "легкі" сигарети не менш небезпечні, ніж звичайні сигарети, тому що курці, не усвідомлюючи цього, при курінні закривають своїми пальцями й губами вентиляційні отвори навколо фільтра сигарети. Очевидно, що ці вентиляційні отвори знижують надходження смол, нікотину й оксиду вуглецю з "легких” сигарет, але дві третини американських курців не знають про ці найтонші отвори. Це робить низькосмолисті сигарети чимось подібним до шахрайства, коли йдеться про переваги для здоров'я. Ці сигарети розроблені таким чином, щоб звести нанівець будь-які переваги низького вмісту смоли. При випробуваннях, щоб виміряти рівні надходження смол і нікотину, сигарети викурюються спеціальною машиною. Однак машинні випробування вводять в оману, тому що в реальності люди перекривають вентиляційні отвори, коли вони тримають сигарети в руках або в роті.
Невирішеним залишається й питання про те, чи не призводять вироблені сучасні сигарети до нових видів ризику, завдяки своєму дизайну, фільтрувальним механізмам, тютюновим інгредієнтам або домішкам.
