Напевно, кожен з нас час від часу помічав, що пам’ять з часом погіршується. Між тим, так відбувається не тому, що пам’ять “псується”. Просто у школі змушували вчити вірші, іноземні слова, багато читати — а це й сприяло гарній пам’яті.
Так, американські нейрофізіологи з університету Стенфорда склали список порад для розвитку пам’яті. Зокрема, вони радять складати у голові (а не на папері) список справ на день чи тиждень, читати не менше однієї книги на тиждень та вчити напам’ять хоча б один вірш на тиждень, після перегляду фільму подумки прокрутити його, дотримуючись хронологічного порядку тощо.
— Чи справді таким чином можна покращити пам’ять? Це ж не м’яз, який можна тренувати…
— Пам’ять — це один з видів вищих психічних функцій, який має на меті закріплення, збереження та відтворення інформації за допомогою біохімічних та електричних процесів, — каже Марина Дубовик, психолог. — Проте пам’ять охоплює не лише те, що ми вчимо — фактично, у пам’яті зберігається весь досвід нашого життя. Крім того, безумовні рефлекси (скажімо, рефлекс жувати, коли щось є у роті) — це свого роду успадкована пам’ять. Крім того, є рухова, образна, словесно-логічна, емоційна пам’ять. Також вона поділяється на коротко- та довготривалу.
Пам’ять виникає у специфічних групах нейронів мозку — у так званих енграмах пам’яті. Усе, що ми колись бачили, зберiгається у цих “файлах” пам’ятi, хоча багато хто цим навiть нiколи не скористається.
Не секрет, що бiльшiсть людей використовує лише п’ять, максимум десять вiдсоткiв можливостей мозку. На жаль, більшість із нас зовсім не розвивають пам’ять.
А для цього досить складати в голові плани на день чи тиждень або список покупок, тримати в пам’яті історичні дати або бодай дати народження своїх рідних та друзів, пам’ятати номера телефонів як мінімум п’яти людей. Крім того, як це не дивно, для пам’яті корисно лічити без калькулятора. Якщо ж ви потребуєте калькулятора при складаннi навiть двозначних чисел, це вказує на те, що й пам’ять “кульгає”.
— Для посилення пам’яті нейрофізіологи радять час від часу змінювати ведучу руку — якщо не вдається писати, хоча б чистіть зуби або розчісуйтеся лівою рукою, якщо ви правша, і навпаки. А що це дасть?
— Це приклад так званої нейробіки. Завдяки перекладанню діяльності на пасивну руку задіюється інша (недомінуюча) півкуля мозку, посилюються зв’язки між півкулями, а це сприяє покращенню мислення та пам’яті.
Головний принцип нейробіки — виконанння звичайних завдань незвичайним способом. Якщо ви правша, то спробуйте зробити те, що ви зазвичай робите правою рукою (зачісуєтеся, чистите зуби, тримайте ложку під час їжі, пишете) лівою. Якщо шульга — відповідно, правою. Намагайтеся хоча б кілька рядків виводити “іншою” рукою. Спочатку це не виходитиме, але з часом ви зможете краще контролювати “неведучу” руку. Такі хитрощі вже за короткий час принесуть в результати у вигляді покращення інтелектуальної діяльності.
Ще одна вправа з нейробіки — виконання звичайних дій із заплющеними очима. Наприклад, спробуйте вдома пройтися “наосліп” — це активує ділянки мозку, які відповідають за просторове переміщення, пам’ять та вимірювання відстані.
І взагалі, час від часу робіть звичні речі незвичним шляхом. Наприклад, щоразу йдіть на роботу іншим маршрутом, опановуйте навички, яких ви не вмієте (вишивання, в’язання) — усе це впливає на наш мозок дуже позитивно.
