Актуальність обраної нами теми полягає в тому, що на сьогоднішній день проблема стану фізичного та психічного здоров’я підростаючого покоління набуває особливої гостроти, оскільки сучасна ситуація обтяжується високими показниками захворюваності молоді, зниженням якості медичного обслуговування, погіршенням екологічної ситуації, морально-духовною кризою. Питання здоров’я молоді, зокрема українського студентства були обговорені в ході наукової студентської конференції «Здорова молодь – щаслива країна», яка відбулась 01 листопада 2012 р. у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова. Дана публікація презентує напрацювання однієї із учасниць конференції.
Галушко Ю. О.,
студентка 45СРПЗ групи
Інституту соціальної роботи та управління
НПУ імені М.П. Драгоманова
Науковий керівник:
Голубенко Т.О.
ст. викл. кафедри теорії та
технології соціальної роботи
Інституту соціальної роботи та управління
НПУ імені М.П. Драгоманова
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Згідно із сучасними дослідженнями, серед загальної кількості студентства, до моменту набуття вищої освіти, здоровими залишаються лише 6%, близько 45-50% випускників мають функціональні відхилення, а 40-60% – хронічні захворювання, третя ж частина випускників мають обмеження у виборі професії [2].
До того ж, характерними явищами в житті молодих людей стали недбале ставлення до власного здоров’я і, що найгірше, – досить швидке поширення серед молоді паління, вживання алкоголю, наркотичних та психотропних наркотичних речовин, збільшення венеричних захворювань.
Серед сучасних науковців, які займаються питаннями формування ціннісних орієнтацій молоді на здоровий спосіб життя, слід відмітити дослідження таких відомих науковців, як І. Беха, Т. Глазько, Г. Ващенка, Р. Купчинова, С. Лапаєнко, Н. Нікіфорова, С. Омельченка, Н. Паніної, Н. Романової, Т. Титаренко, О. Яременка, та ін.
Із зарубіжних вчених проблему здорового способу життя досліджували Х. Данеш, К. Гланз, М. Левіс, Г. Маклауен, Б. Рімер, Д. Хамбург, Л. Хей, Р. Фішер та ін.
У наш час поняття про здоровий спосіб життя набуло специфічного сенсу, так як вважається, що це не лише пробіжки вранці, обливання водою, зарядка і тому подібне, але й організацію режиму праці і відпочинку, режим і якість харчування, організація фізичної активності, особиста гігієна, відмова від шкідливих звичок, культура сексуальної поведінки.
Ю. Лісіцин зазначає, що здоровий спосіб життя – це насамперед діяльність, активність особистості, групи людей, суспільства, що використовують матеріальні і духовні умови і можливості в інтересах здоров’я, гармонійного фізичного і духовного розвитку людини [3, с.5].
Неусвідомленим насьогодні залишається відношення молодого покоління до здорового способу життя. За даними М. Зубалій , 38,3% студентів вищих навчальних закладів за станом здоров’я належать до спеціальних медичних груп [3, с.4].
Кожна молода людина, внаслідок різних життєвих обставин, підпадає під вплив саме того середовища, яке вона бачить навколо себе, і її суспільна мораль, позиція, переконання, життєві установки, поведінка не завжди формуються в корисному для себе та оточуючих напрямі [2].
На стан здоров’я студентів впливає ряд причин:
емоційний дискомфорт, спричинений труднощами навчання;
складність стосунків у системі «студенти – викладачі – батьки»;
інтенсивний негативний вплив середовища існування;
зростання почуття невпевненості, невдоволення собою і світом [1, с.2].
Процес формування здорового способу життя студентів є стійкою системою уявлень про себе як суб’єкта діяльності, сформованої в процесі професійної освіти і містить ціннісні установки до ведення здорового способу життя, гармонізації особистості студента із собою, суспільством і природою [3].
Формуванню здорового способу життя в молодіжному середовищі сприяють наступні чинники: плідна праця, раціональний режим праці і відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, рухова активність, раціональне харчування [1].
Для того, щоб студенти прагнули займатися фізичним вихованням, потрібно їх спрямувати. Сказати, що фізичне виховання сприяє здоров’ю і життя без шкідливих звичок чудове — нічого не сказати. Здоров’я людини передусім залежить від її поведінки, в основі якої лежать природні людські потреби, які важливо правильно розуміти і задовольняти. Тож найкраще, коли молодь буде цигарку замінювати бігом, а алкоголь — звичайною мінералкою.
Таким чином, формування здорового способу життя молоді – складний процес, який потребує активної участі в ньому якнайбільшої кількості людей, різних організацій і насамперед – самої молоді. Ефективність цього процесу залежить від інтеграції та координації зусиль державних і громадських організацій, релігійних організацій у сфері формування здорового способу життя, від залучення засобів масової інформації до пропаганди здорового способу життя, а також від розроблення інформативно-освітніх програм, тренінгів, орієнтованих на формування життєвих навичок, які ведуть до збереження, зміцнення та відтворення здоров’я.
Список використаної літератури:
Концепція розвитку фізичного виховання у сфері освіти в Україні/ М. Д. Зубалій, Б.Ф. Ведмеденко, В.І. Мудрік, О.З. Леонов та ін..// Основи здоров’я та фізична культура. – 2006. – №10. – С. 2-3;
Молодь за здоровий спосіб життя: щорічна доповідь Президента України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2009р.)/ М-во у справах сім’ї, молоді та спорту, Держ. Ін-т розв. сім’ї та молоді; [редкол.: Н.Ф. Романова (голова) та ін.]. – К.: ТОВ «Основа», 2010. – 156с.
Присяжнюк С. І. Проблема фізичного виховання учнівської молоді України /С.І. Присяжнюк // Основи здоров’я та фізична культура. – 2006. – №10. – С.6-7;
