Видання » Державна політика формування здорового способу життя молоді в Україні

Загалом, слід зазначити, що держава приділяє увагу питанню формування здорового способу життя серед дітей та молоді. За 10 останніх років Верховна Рада України двічі провела відповідні парламентські слухання:

Перші парламентські слухання про становище молоді в Україні за темою “Формування здорового способу життя української молоді: стан, проблеми та перспективи” відбулися у 2003 р., а другі – зовсім недавно, в листопаді цього року за темою «Молодь за здоровий спосіб життя» (3 листопада 2010 року).

Отже, формування здорового способу життя молоді поступово стає пріоритетним напрямом державної молодіжної політики. Наступні кроки у цій сфері вимагають значних зусиль не тільки з боку держави, але й у суспільства.

Мова йде про необхідність прийняття Загальнодержавної цільової соціальної програми з формування здорового способу життя та вироблення новітніх стратегічних підходів на засадах активізації суспільної моди на здоров’я.

Іншим важливим кроком має стати зміцнення матеріально-технічного та фінансового забезпечення установ, закладів, молодіжних та дитячих громадських організацій, які займаються формуванням здорового способу життя дітей та молоді.

Зростає роль сім’ї та родинного впливу на вибір способу життя, що вимагає прийняття відповідних програм та заходів, спрямованих на популяризацію дій щодо відповідального ставлення до збереження не тільки власного здоров’я, але й громадського та суспільного.

З метою висвітлення й широкого суспільного обговорення тематики здорового способу життя Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді підготовлено Щорічну доповідь Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні «Молодь за здоровий спосіб життя» (за підсумками 2009 року).

Інформаційно-аналітичні розділи Доповіді спрямовані на висвітлення таких питань:

  • вивчення способу життя української молоді як визначального фактору стану соціального, фізичного та психічного здоров’я;
  • аналіз нормативно-правової бази і діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій щодо створення середовища, сприятливого для формування здорового способу життя молодого покоління;
  • дослідження впливу соціально-економічних, культурних та інтеграційних процесів, що нині відбуваються у державі, на спосіб життя української молоді;
  • оцінювання передумов, шляхів та перспектив впровадження цілісної системи формування здорового способу життя в Україні.

Вперше при підготовці доповіді було використано три дослідження: «Ставлення молоді до здорового способу життя» (2010 р.); проведеного ДІРСМ, «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» (2010 р.), проведеного Українським інститутом соціальних досліджень імені О. Яременка[?] та «Огляд молодіжної політики. Дослідницька група», виконаного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України на замовлення ЮНІСЕФ (2010 р.).

На завершення хочу зазначити, що молодіжна політика щодо формування здорового способу життя не повинна бути лише справою держави. Важливо, щоб активну участь у ній брали недержавні громадські об’єднання та студентські організації з обов’язковим оприлюдненням досягнутих результатів.

На мою думку, громадянська відповідальність може стати потужним механізмом на шляху розвитку цієї діяльності. Ми всі повинні пам’ятати, що молода відповідальна людина сьогодні – це відповідальна держава у майбутньому.

Романова Н.Ф., канд. пед. наук,
керівник центру здорового способу життя
Державного інституту розвитку сім’ї та молоді