Протягом 2010-2012 років Перший Московський державний університет ім.. І.М. Сеченова та ВАТ «Реабілітаційний центр для інвалідів «Подолання» провели соціологічне дослідження на тему «Фактори ризику та здоровий спосіб життя». Дослідження проводилось із використанням методу опитування шляхом анкетування. До опитника були включені різноманітні питання, що стосуються способу життя, респонденти мали вибрати один чи декілька варіантів відповідей.
В анкетуванні взяли участь 243 добровольці: 92 чоловіків (37.9%) та 151 жінка (62,1%) у віці від 18 до 65 років; (27,6%) – практикуючі лікарі зі стажем роботи більше 2 років, 61 (25,1%) – інтерни та ординатори медичного ВНЗ, 62 аспіранта (25,5%), 30 співробітників адміністративних відділів медичного ВНЗ, що не мають медичної освіти (12,6%), иа 23 працівника сфери, не пов’язаної із медициною та освітою (9,5%).
В ході дослідження виявлено, що 196 людей (80,6 %, у тому числі 73 чоловіка и 123 жінки) вважають, що ведуть здоровий спосіб життя, включно 71 (29,2 %) людина, (29 чоловіків та 42 жінки) повністю впевнені у цьому. Половина опитаних правил ЗСЖ намагаються дотримуватись, 47% опитаних стверджують, що не ведуть здоровий спосіб життя. Не дивлячись на те, що статистично значної різниці у віці і статі по відношенню до ЗСЖ не було, чоловіки все ж уважніше ставляться до свого здоров’я. Частота відповідей на це запитання «виключно, так» у 1,2 рази вище у чоловіків, аніж у жінок.
Найбільша частина тих, хто не дотримується ЗСЖ, зареєстрована у групі осіб, що не мають професійного відношення ні до медицини, ні до медичної освіти (30,4%), а також серед практикуючих лікарів. В найбільшій мірі піклуються про ЗСЖ співробітники адміністративних відділів, частина осіб із негативним ставленням до ЗСЖ у даній групі склала 13,3%, що у 1,91 разів менше, ніж у групі лікарів.
Встановлено, що 74,1% опитаних (у т.ч. 69 чоловіків (75,0 %) и 111 жінок (73,5 %), вважають, що можливість вести здоровий спосіб життя залежить від них особисто (66,7 % працівників медичного ВНЗ, 72,6 % аспірантів, 73,1 % лікарів, 75,4 % інтернів та ординаторів, 87 % працівників сфери, не пов’язаної із медициною); 11,1 % опитаних покладаються на державу, 8,6 % – на роботодавця, і лише 6,2 % – на медичних працівників.
Це показує, що навіть співробітники медичної сфери не покладаються у питаннях оздоровлення на медиків.
Молоді люди до 30 років більш свідомо (на 12,9 % або у 1,2 рази) ставляться до власного здоров’я, вважаючи, що дотримання ЗСЖ залежить від них особисто (75,4%). Тоді як особи старші за 40 років у більшій мірі сподіваються на державу (25%), із роботодавцями більш за все дотримання ЗСЖ пов’язують респонденти у віці від 30 до 40 років (12,5%).
Важливо відмітити, що незалежно від віку ЗСЖ із медичним працівниками пов’язують лише 6,2 % усіх опитаних.
Аналіз результатів відповідей на питання «Чи готові Ви дотримуватись певних правил для покращення власного здоров’я?» виявив, що 179 опитаних (73,6%) виражають абсолютну готовність дотримуватись правил ЗСЖ, але при цьому не схильні змінювати свої звички, у тому числі шкідливі. 6 (2,5%) не згодні змінювати свій спосіб життя, навіть якщо це покращить здоров’я. Не вважають, що ЗСЖ може покращити здоров’я 8 (3,3%) респондентів.
Таким чином, 95% анкетованих усвідомлюють необхідність дотримуватись правил ЗСЖ, однак нерідко жодних дій для формування ЗСЖ не здійснюють.
Із 71 респондента, впевнених у дотриманні ними ЗСЖ, готовність дотримуватися певних правил виразили 60 людей (33,5%), не вважають за необхідне відмовлятися від шкідливих звичок – 6 (12%), не вважають дотримання правил необхідним для здоров’я – 3 (3,75%).
Зовсім не усі, хто вважає себе таким, що веде здоровий спосіб життя, знають про власні скрінінгові параметри. Свою вагу знають 189 (77,8%), артеріальний тиск – 176 (72,4%), рівень глюкози у крові – 112 (46,1%), а холестерину – 77 (31,7%) людей, впевнених у дотриманні ЗСЖ. У той час як обізнаність про власні параметри організму у осіб, які дотримуються ЗСЖ аналогічна тим респондентам, які не вважають себе активістами ЗСЖ.
Встановлено, що респонденти рідко дотримуються правил здорового харчування: 53,5% намагаються цих принципів дотримуватися, а 25,1% нормально не харчуються. При чому доля жінок, що правильно харчуються у 1,77 разів менше, аніж чоловіків. Серед негативних факторів неправильного харчування 19,3% респондентів відмітили часті «перекуси» між вживанням їжі солодким, чіпсами та ін.. Не снідають 17,7% опитаних, включаючи 20,3% осіб молодше 30 років і 8,9% старші за 30 років. Фастфуд замість обіду вживають 15,3%, а 10,3 % надають перевагу жирній та смаженій їжі. Чоловіки більш схильні до вживання фастфуду та вечірнього переїдання.
Лише 17,7% респондентів займаються спортом від 3-х разів на тиждень і більше 1 години на день; 75,4% намагаються підтримувати фізичну активність; 7,8% визнали відсутність її як такої. Останнє у більшій мірі властиве людям старшим за 30 років. При оцінці фізичної активності було виявлено, що основним її різновидом стали пішохідні маршрути. Так, 47,3% опитаних вказали, що на день проходять більше 5 км. На другому місці нерегулярні заняття фізкультурою до 1 разу на тиждень, таке відмітили 34,6% респондентів. Регулярні заняття різними видами фізичних вправ лише у 30%. Ранкову зарядку виконують 13,6%, що у більшій мірі властиве працівникам немедичної сфери (17,4%) та «майбітнім докторам» (14,8%). Екстремальними видами спорту та відпочинку захоплені 10,7% опитаних. На останньому місці виявився регулярний (більше 1 разу на тиждень) професійний чи напівпрофесійний спорт – 8,6%. Найчастіше професійно спортом займаються інтерни та ординатори (14,8%) та практикуючі лікарі (10,4%), менше – особи, що зайняті у немедичній сфері та аспіранти (4,8%).
При відповіді на питання про вживання психоактивних речовин лише 18,1 % відповіли, «нічого із перерахованого». При відповіді у респондентів була можливість обрати декілька варіантів відповіді: вживаю декілька чашок кави на день; періодично вживаю енергетичні напої; вживаю багато солодкого (шоколад; печиво; цукерки; солодкі напої); періодичної вживаю заспокійливе (валеріана, новопасит, персен); періодично вживаю снодійні препарати; граю в комп’ютерні ігри або дивлюсь телевізор більше 3 годин на день. У 49,4% випадків респонденти вказали один із вищеперерахованих факторів, у 22,2% – 2, у 10,3% – 3 та більше факторів.
Багато солодкого вживають 36,6% опитаних, у тому числі 28,3% чоловіків та 41,7% жінок; 40,6% осіб молодший від 30 та 23,2% старший за 30 років; 60,9% немедичних працівників; 43,4% співробітників медичного ВНЗ; 36,1% інтернів та ординаторів, 26,9% практикуючих лікарів. Таким чином, любителів солодкого більше серед жінок у 1,5 разів, серед молоді у 1,75 разів, а також серед адміністрації медичного ВНЗ та осіб, що не працюють у медичній сфері.
Вживання декількох чашок кави на день відмітили 35% опитаних, із них 38% чоловіків та 33,1% жінок; 32,6 % осіб молодших за 30 років і 42,9 % – старший 30 років. Не дивлячись на це, «кава манія» не залежить від статі та віку, виявлені достовірні відмінності за даним показником у різноманітній трудовій діяльності. Так, багато кави пьють 47,8% практикуючих лікарів, 43,5% далеких від медицини осіб; у найменшій мірі вживають кави ординатори та інтерни (19.7%). Періодично вживають енергетичні напої 12,3% усіх опитаних незалежно від сфери зайнятості.
Заспокійливе епізодично вживають 18,9% респондентів (10,9 % чоловіків та 23,8 % жінок, 15,5 % осіб молодший 30 років та 30,4 % старше 30. Парадоксально, але частіше цим захоплюються практикуючі лікарі (22,4%) та далекі від медицини люди (21,7%), рідше – співробітники адміністративних відділів медичного ВНЗ (13,3%). Періодично вживають снодійні препарати 5,3% респондентів. Отримані дані демонструють, що стресонестійкість характерна для жінок старше 30 років, особливо для лікарів.
Провести більше 3 годин на день у телевізора або пограти у комп’ютерні ігри люблять 19,8% населення, при чому більше до цього схильні чоловіки (26,1%), аніж жінки (15,9%) різного віку. Таку відповідь дали 36,7% співробітників адміністративних відділів медичного ВНЗ, 22,4% практикуючих лікарів, 17,4% працівників немедичної сфери, 16,4 % інтернів і 12,9% аспірантів.
