здоровий спосіб життя

Наталія Романова: «Студентські соціальні служби-це проєкт усього мого життя»

У рамках рубрики «Зустрічі з цікавими людьми» Музей соціальних служб міста Києва пропонує інтерв’ю з Наталією Федорівною Романовою, доцентом Школи соціальної роботи НАУКМА, кандидатом педагогічних наук, доцентом, яка була керівницею програм Студентських соціальних служб у 2002-2004 роках. Бере інтерв’ю Леонід Крисов.

▪️Леонід Крисов: «Як ви розпочали свій шлях у соціальній роботі?»
▪️Наталія Романова: «Я розпочала свою діяльність у Жовтневій соціальній службі для молоді у кінці 1999 року, коли Служба тільки розвивалась. Поєднувала посаду заступника директора та начальника інформаційно-методичного відділу. За ініціативи проректора по навчально-виховній роботі НТУУ «КПІ» Івана Васильовича Коробка було вирішено створити студентську соціальну службу, і ми «зайшли» у ВУЗ, але треба було мати бачення того, із чим прийти. Почали з програми «Молодіжний барометр», коли разом зі студентами стояли біля метро «Шулявська» і проводили опитування про проблеми, що турбують  молодь. Через газету НТУУ «КПІ» стало відомо про нас. А також дуже добре спрацьовувало «сарафанне радіо», отже, ми не мали шансів працювати погано, бо про це швидко дізналися б усі.
Ми проводили у «КПІ» заходи на 5 тис. студентів, коли виїжджав  “жовтий» автобус (інфобас) Київського міського центру, надавали консультації соціальні працівники, психологи, роздавалися буклети. Саме тут студенти могли отримати доступ до первинної інформації. А масові заходи стали чудовою «рекламою» соціальної роботи.
▪️️Леонід Крисов: «Це була перша в Україні студентська соціальна служба, так би мовити ноу-хау. Як це вдалося?»
▪️Наталія Романова: «Ідея створення студентської соціальної служби зайшла всім на всіх рівнях: мене підтримав мій район і соціальна служба, де я працювала; профспілка ВУЗу, до створення команди долучилися самі студенти; методологічна підтримка йшла від Київського міського центру і мені приємно згадати Олександра Кузьменка  й Ірину Бєлову. А Світлана Толстоухова, яка очолювала тоді Державний центр соціальних служб, допомогла у затвердженні Положення на рівні КМУ. Дякую, що зі мною поруч були однодумці».
▪️Леонід Крисов: «Як саме була побудована робота?»
▪️Наталія Романова: «У нас було декілька основних напрямів:
1.Ми йшли від потреб ВУЗу і розпочали працювати на соціалізацію студентів 1 курсу, адже свобода провокує до ризиків у дорослому житті і були часті випадки, коли студентів за це відраховували. Ми проводили на базі гуртожитків мінітреніги для першокурсників, проте туди могли долучитись усі.
2. У напрямі профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі нам допомагали Ірина Цісар і Отто Стойка. Ми створили «Клуб тренерів», до яких доєдналися представники інший вузів. Поступово нас почали запрошувати і в інші ВУЗи на тренінги.
3. Профілактику небезпечних захворювань проводили за участі представників профільних ГО. Говорили про сексуальну культуру, психічне здоров’я тощо.
4. На базі «КПІ» проводилися клуби- кафе під назвою «Кухня душі» з представниками молодіжних осередків, студентських лідерів, психологів, де шукались відповіді на питання: «Хто я?», «Чого варта моє майбутня професія?»
5. Ми долучились в якості волонтерів до глобальних проєктів Київського міського центру соціальних служб, зокрема організації проведення фестивалю творчості «Повіримо в себе», параду Дідів Морозів-волонтерів, допомозі дітям з сімей у СЖО.
6. Також ми разом із профспілками працювали з молодими сім’ями в гуртожитку».

▪️Леонід Крисов: «Як роботою студентської соціальної служби зацікавились інші ВНЗ?Як все розвивалось?»

▪️Наталія Романова: «Тут було 3 ключові моменти, які дозволили запустити роботу:

– По-перше, ми брали участь у заходах інших ВНЗ, розказували і показували свою роботу. Важливу роль відіграло те, що Іван Васильович Коробко очолював Об’єднання проекторів міста Києва. Саме він разом з Ростиславом Карандеєвим, який був тоді директором Київського міського центру соціальних служб, і залучили мене до цієї роботи на рівні міста.

-️ По-друге, Київський міський центр соціальних служб давав кошти на фінансування залучених спеціалістів Студентських соціальних служб у ВНЗ.

-️По- третє, було бажання студентів долучитись до роботи, вони бачили, що це їм потрібно.

Серед студентської молоді легко вводити інновації. Їх запалювало те, у що ми самі вірили, і те, що це ніхто до тебе таке не робив, мотивувало. Ми підштовхували студентів до дискусії, іноді робили помилки, але створювали продукт і це було цікаво. Мені дуже хотілось, щоб те, що ми робимо, було доступним і для інших. Всі служби мали свої акценти. У КНУ імені Тараса Шевченка пішли в гуртожитки, здійснювали індивідуальне консультування студентів у СЖО. У НАУ підтримувались напрями, які стосувались групової профілактичної роботи зі студентами, тобто працювали «від проблеми», по секторах. В «Україні» це залучення до волонтерства, робота людьми з інвалідністю, і саме тут ми проводили багато досліджень. В НТУУ «КПІ» залишався акцент на масовості, адже це найбільший ВУЗ. В Аграрному університеті служба працювала на волонтерських засадах, студенти активно залучались до заходів інших ВНЗ. Цікавою і непростою була діяльність у військовому ліцею імені Богуна, бо це закритий заклад, проте хлопці у військовій формі були окрасою наших заходів, зокрема, запам’яталась їх участь у параді Дідів Морозів-волонтерів»…

, , , , ,

SportDoc: хто й для кого?

SportDoc: хто й для кого?. здоров'я, здоровий спосіб життя, спорт, фізична культура

Нещодавно в Україні стартував новий проєкт SportDoc, ініціаторами якого є команда амбітних спортивних лікарок у складі Аліни Мошенської, Марини Марчук та Олени Дружиніної. Не секрет, що спортивна медицина в Україні знаходиться в занедбаному стані. Доки всі шукають причини, чому ж так, троє дівчат-лікарів зі спортивної медицини вирішили діяти.
Українській спортивній медицині треба нове дихання, необхідно йти в ногу з часом, працювати не гірше за колег з Європи, ураховуючи всі сучасні рекомендації.
Якщо ви спортсмен-профі чи, може, людина, яка вирішила розпочати заняття в залі, вам – до SportDoc. Лікарі працюють з дітьми- спортсменами, спортсменами-професіонали, фітнес-любителями різного віку. Завдяки консультаціям фахівчинь ви отриматаєте знання щодо:
– профілактики спортивного травматизму;
– діагностики перед/патологічних станів у спорті;
– лікування спортивної патології;
– реабілітації після травм;
– нутрітивно-метаболічної підтримки.
⠀ Кожній із медиків є що сказати й чим поділитись. Це не сухі слова, а цікаві випадки з практики, які нададуть можливість краще зрозуміти, як спорт впливає на ваше життя та здоров’я.⠀
Приєднуйтеся до групи в мережі Facebook за лінком
https://www.facebook.com/sport.doc.37

Ставте вподобайки, діліться з друзями

, , ,

5 проблем зі здоров’ям, які призводять до підвищеної втоми у чоловіків

5 проблем зі здоров’ям, які призводять до підвищеної втоми у чоловіків. апатія, безсоння, вісцеральне ожиріння, вітамін d, вітамін сонця, депресія, здоров'я, здоровий спосіб життя, проблеми зі сном, сон, стрес, тетяна лакуста, хвороби, хронічний стрес, щитовидна залоза

Втома і апатія після довгого робочого дня — це нормальне і природне явище. Щоб прийти в норму, здоровій людині досить добре виспатися або просто дожити до вихідних. Але якщо навіть відпочинок не допомагає вам, то варто задуматися про візит до лікаря. Повна версія »

, , , , , , , , , , , , , ,

Як змінити свій спосіб життя і отримати від цього задоволення

Як змінити свій спосіб життя і отримати від цього задоволення. дієта, здоров'я, здорове харчування, здоровий спосіб життя, поради, раціональне харчування

Не потрібно жити в стресі та боятися зайвої порції їжі

У наш час існує безліч визначень здорового способу життя: для когось це пробіжки щоранку, тренування щовечора і два яйця на сніданок, для когось це веганство і голодування, а хтось просто відмовився від цукру і фаст-фуду. Повна версія »

, , , , ,

Найздоровіші вихідні твого літа: у Львові відбудеться фестиваль здорового способу життя So Green Fest 2019

Цими вихідними, 27−28 липня, львів’ян та гостей міста запрошують у Парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького на фестиваль здорового способу життя So Green Fest. zero waste, еко-френдлі, заняття йогою, здоровий спосіб життя, культура, лекції про складання раціону, львів, події, спортивні заняття, фестиваль

Цими вихідними, 27−28 липня, львів’ян та гостей міста запрошують у Парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького на фестиваль здорового способу життя So Green Fest 2019. Основна ідея фестивалю — популяризація здорового способу життя у всіх проявах: здорова їжа, спортивні заняття та корисні звички.

Організатори обіцяють відвідувачам фестивалю велику кількість активностей та відпочинкових зон для зручного відпочинку з усією родиною: 15 фуд-кортів, маркет свідомих брендів, дитяча та спортивні зони.

«Ким би ти не був, приходь на So Green Fest у Парк Культури та проведи літні вихідні на свіжому повітрі разом з друзями та рідними. Ми подбаємо про: корисні лекції, насичену спорт програму, смачну та здорову їжу, цікавий ярмарок органічної продукції та хенд-мейду, один гектар зон відпочинку, мільйон фотозон та драйвову музику для вечірнього фітнесу», — зазначають організатори.

Вартість вхідного квитка — 40 грн. Для дітей віком до 12 років та для людей пільгових верст населення безкоштовний.

Фестиваль впродовж двох днів працюватиме з 12.00 до 22.00 год. на площі біля малої літньої сцени у Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького.

, , , , , , , , ,

Теоретичні аспекти розробки стандарту формування здорового способу життя

Теоретичні аспекти розробки стандарту формування здорового способу життя. здоровий спосіб життя, зсж, зсж здоровий спосіб життя, методологія, стандарти, теоретичні аспекти

Джерело:

Романова Н.Ф. // Теоретичні аспекти розробки стандарту формування здорового способу життя / Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 11. Соціальна робота. Соціальна педагогіка: збірник наукових праць. – Випуск 19. – Київ.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. – 182 с. (С. 69–75).

      

 

 

       Теоретичні аспекти розробки стандарту формування                                             здорового способу життя

Анотація: Описано державну модель роботи щодо формування здорового способу життя дітей та молоді. Виявлено відсутність стандарту роботи. Розглянуто типову процедуру розробки стандарту здорового способу життя від американської Асоціації охорони здоров’я. Описано стандарти роботи Канадського центру громадського здоров’я. Запропоновано зміст стандарту відповідно до українських реалій.

Ключові слова: модель роботи, формування здорового способу життя, діти та молодь, стандарт роботи у сфері формування здорового способу життя, процедура розробки стандарту, зміст стандарту.

Аннотация: Описано государственную модель работы формирования здорового образа жизни для детей и молодежи. Определено отсутствие стандарта работы. Рассмотрено типичную процедуру разработки стандарта здорового образа жизни от американской Ассоциации охраны здоровья. Описано стандарты работы Канадского центра общественного здоровья. Предложено примерное содержание украинского стандарта здорового образа жизни.

Ключевые слова: модель работы, формирование здорового образа жизни, дети и молодежь, стандарт работы в сфере формирования здорового образа жизни, процедура разработки стандарта, содержание стандарта.

Abstract: We describe the state model of a healthy lifestyle for children and youth, defined by the absence of a standard work. Consider a typical procedure for the development of the standard of a healthy lifestyle from the American Association of Health, described performance standards of the Canadian Public Health Center, proposed approximate content Ukrainian standard healthy lifestyle.

Keywords: model of work, promotion of healthy lifestyles, children and youth, the standard work in the field of healthy lifestyle, develop a standard procedure, the contents of the standard.
Повна версія »

, , , , ,

Як засмагають у Новій Зеландії?

Як засмагають у Новій Зеландії?. здоровий спосіб життя, зсж, молодь, статистика

Агентство із популяризація здорового способу життя Нової Зеландії (HealthPromotionAgency) у 2014 році розпочало масову інформаційну кампанію, метою якої є розповсюдження знань про безпеку перебування на сонці. Основною цільовою аудиторією є молодь країни. Два основних інструменти кампанії включають розповсюдження інформації через сторінку у мережі Facebook, а також заходи, де молодим новозеландцям за допомогою ультрафіолетової камери демонструють як сонячні промені можуть пошкодити незахищену шкіру обличчя.

У ході даної кампанії Агентство також організувало дослідження ставлення молодих новозеландців до безпечної засмаги. В опитуванні взяло участь 234 респонденти, серед них участники масових заходів, а також відвідувачі сторінки у Facebook. Повна версія »

, , ,

Щастя і здоров’я. Як вони пов’язані?

Щастя і здоров’я. Як вони пов’язані?. алкоголь, діти, дослідження, емоції, здорове харчування, здоровий спосіб життя, охорона здоров'я

Знання про біологію емоцій можуть допомогти людям бути здоровими та жити довше. Кажуть, що щасливі люди менше хворіють. Як таке можливо і чому? На сьгодні, дослідники намагаються довести зв’язок між позитивними емоціями та гарним здоров’ям.

Наукові доробки вчених зазвичай розповідають про те, що негативні емоції завдають шкоду нашому організму. Серйозний, стійкий стрес може негативно вплинути на людський організм, пришвидшити розвиток серцево-судинних хвороб, призвести до діабету. У свою чергу, хронічна агресія або занепокоєння можуть порушити функцію серця, пришвидшити розвиток атеросклерозу, а також збільшити ризик інсульту. Повна версія »

, , , , , ,

Нормативне підґрунтя формування здорового способу життя у світі

Нормативне підґрунтя формування здорового способу життя у світі. здоров'я, здоровий спосіб життя, зсж, конференція, науковці

Романова Н.Ф.

Запровадження здорового способу життя опирається на ґрунтовне міжнародне законодавче забезпечення, яке напрацьовано протягом останніх 50-ти років у рамках Організації Об’єднаних Націй (декларації, пакти, договори). Умовно всі ці документи можна розділити на кілька етапів:

1 етап: Загальна декларація прав людини стала першим документом, який започаткував положення про її право на підтримку здоров’я та соціального добробуту (Ст. 25)[1]. Трохи пізніше було прийнято Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права громадян[2], Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та його факультативний протокол[3]. Наразі саме ці документи складають основу «Хартії прав людини». Повна версія »

, , , ,

Ставлення студентської молоді до здорового способу життя: стан, мотивація та знання державної політики

Романова Н.Ф., керівник центру ЗСЖ

Степанченко Д.К., науковий співробітник центру ЗСЖ

СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ: СТАН, МОТИВАЦІЯ ТА ЗНАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

 Здоров’я є однією з основоположних суспільних цінностей. Всесвітня організація охорони здоров’я визначає, що здоров’я – це «складний феномен глобального значення, який включає комплекс соціальних, економічних, біологічних, медичних аспектів і виступає як об’єкт споживання, вкладання капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з навколишнім і соціальним середовищем»[1].

Сповідування здорового способу життя та підтримка здоров’я на належному рівні є, в першу чергу, особистою відповідальністю для кожної людини, але саме держава суттєво впливає на створення необхідних умов та надання різносторонньої підтримки.

Концептуальні засади сприяння покращенню здоров’я викладені в Алма-Атинській Декларації, Оттавській Хартії, Аделаїдських рекомендаціях, Сундсвальській заяві, Джакартській Декларації, Всесвітній Декларації з охорони здоров’я «Здоров’я для всіх у XXI столітті», Бангкокській Хартії, Європейській стратегії «Здоров’я і розвиток дітей та підлітків».

Сучасну теоретичну основу дослідження формування здорового способу життя становлять концепції здоров’я, що трактують його як системне поняття, як сукупність інтегрованих компонентів, як соціокультурний феномен глобального масштабу (А. Антоновський, О. Васильєва, В. Вернадський, І. Гурвич, Л. Куликов, Ю. Лисицин, А. Маслоу, М. Мюррей, Г. Никифоров, М. Селігман, Б. Райн, Е. Роджерс, Ф. Філатов); соціально-педагогічних технологій (Р. Вайнола, М. Галагузова, Н. Заверико, В. Нікітін, С. Харченко); теорії відповідальності (К. Абульханова-Славська, М. Бердяєв, І. Бех, Г. Йонас, С. Рубінштейн, В. Франкл, Е. Фромм); соціально-педагогічної роботи (Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, І. Звєрєва, І. Ліпський, Ю. Поліщук, А. Рижанова, С. Савченко). Повна версія »

, , ,