науковці

Наталія Романова: «Студентські соціальні служби-це проєкт усього мого життя»

У рамках рубрики «Зустрічі з цікавими людьми» Музей соціальних служб міста Києва пропонує інтерв’ю з Наталією Федорівною Романовою, доцентом Школи соціальної роботи НАУКМА, кандидатом педагогічних наук, доцентом, яка була керівницею програм Студентських соціальних служб у 2002-2004 роках. Бере інтерв’ю Леонід Крисов.

▪️Леонід Крисов: «Як ви розпочали свій шлях у соціальній роботі?»
▪️Наталія Романова: «Я розпочала свою діяльність у Жовтневій соціальній службі для молоді у кінці 1999 року, коли Служба тільки розвивалась. Поєднувала посаду заступника директора та начальника інформаційно-методичного відділу. За ініціативи проректора по навчально-виховній роботі НТУУ «КПІ» Івана Васильовича Коробка було вирішено створити студентську соціальну службу, і ми «зайшли» у ВУЗ, але треба було мати бачення того, із чим прийти. Почали з програми «Молодіжний барометр», коли разом зі студентами стояли біля метро «Шулявська» і проводили опитування про проблеми, що турбують  молодь. Через газету НТУУ «КПІ» стало відомо про нас. А також дуже добре спрацьовувало «сарафанне радіо», отже, ми не мали шансів працювати погано, бо про це швидко дізналися б усі.
Ми проводили у «КПІ» заходи на 5 тис. студентів, коли виїжджав  “жовтий» автобус (інфобас) Київського міського центру, надавали консультації соціальні працівники, психологи, роздавалися буклети. Саме тут студенти могли отримати доступ до первинної інформації. А масові заходи стали чудовою «рекламою» соціальної роботи.
▪️️Леонід Крисов: «Це була перша в Україні студентська соціальна служба, так би мовити ноу-хау. Як це вдалося?»
▪️Наталія Романова: «Ідея створення студентської соціальної служби зайшла всім на всіх рівнях: мене підтримав мій район і соціальна служба, де я працювала; профспілка ВУЗу, до створення команди долучилися самі студенти; методологічна підтримка йшла від Київського міського центру і мені приємно згадати Олександра Кузьменка  й Ірину Бєлову. А Світлана Толстоухова, яка очолювала тоді Державний центр соціальних служб, допомогла у затвердженні Положення на рівні КМУ. Дякую, що зі мною поруч були однодумці».
▪️Леонід Крисов: «Як саме була побудована робота?»
▪️Наталія Романова: «У нас було декілька основних напрямів:
1.Ми йшли від потреб ВУЗу і розпочали працювати на соціалізацію студентів 1 курсу, адже свобода провокує до ризиків у дорослому житті і були часті випадки, коли студентів за це відраховували. Ми проводили на базі гуртожитків мінітреніги для першокурсників, проте туди могли долучитись усі.
2. У напрямі профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі нам допомагали Ірина Цісар і Отто Стойка. Ми створили «Клуб тренерів», до яких доєдналися представники інший вузів. Поступово нас почали запрошувати і в інші ВУЗи на тренінги.
3. Профілактику небезпечних захворювань проводили за участі представників профільних ГО. Говорили про сексуальну культуру, психічне здоров’я тощо.
4. На базі «КПІ» проводилися клуби- кафе під назвою «Кухня душі» з представниками молодіжних осередків, студентських лідерів, психологів, де шукались відповіді на питання: «Хто я?», «Чого варта моє майбутня професія?»
5. Ми долучились в якості волонтерів до глобальних проєктів Київського міського центру соціальних служб, зокрема організації проведення фестивалю творчості «Повіримо в себе», параду Дідів Морозів-волонтерів, допомозі дітям з сімей у СЖО.
6. Також ми разом із профспілками працювали з молодими сім’ями в гуртожитку».

▪️Леонід Крисов: «Як роботою студентської соціальної служби зацікавились інші ВНЗ?Як все розвивалось?»

▪️Наталія Романова: «Тут було 3 ключові моменти, які дозволили запустити роботу:

– По-перше, ми брали участь у заходах інших ВНЗ, розказували і показували свою роботу. Важливу роль відіграло те, що Іван Васильович Коробко очолював Об’єднання проекторів міста Києва. Саме він разом з Ростиславом Карандеєвим, який був тоді директором Київського міського центру соціальних служб, і залучили мене до цієї роботи на рівні міста.

-️ По-друге, Київський міський центр соціальних служб давав кошти на фінансування залучених спеціалістів Студентських соціальних служб у ВНЗ.

-️По- третє, було бажання студентів долучитись до роботи, вони бачили, що це їм потрібно.

Серед студентської молоді легко вводити інновації. Їх запалювало те, у що ми самі вірили, і те, що це ніхто до тебе таке не робив, мотивувало. Ми підштовхували студентів до дискусії, іноді робили помилки, але створювали продукт і це було цікаво. Мені дуже хотілось, щоб те, що ми робимо, було доступним і для інших. Всі служби мали свої акценти. У КНУ імені Тараса Шевченка пішли в гуртожитки, здійснювали індивідуальне консультування студентів у СЖО. У НАУ підтримувались напрями, які стосувались групової профілактичної роботи зі студентами, тобто працювали «від проблеми», по секторах. В «Україні» це залучення до волонтерства, робота людьми з інвалідністю, і саме тут ми проводили багато досліджень. В НТУУ «КПІ» залишався акцент на масовості, адже це найбільший ВУЗ. В Аграрному університеті служба працювала на волонтерських засадах, студенти активно залучались до заходів інших ВНЗ. Цікавою і непростою була діяльність у військовому ліцею імені Богуна, бо це закритий заклад, проте хлопці у військовій формі були окрасою наших заходів, зокрема, запам’яталась їх участь у параді Дідів Морозів-волонтерів»…

, , , , ,

Нормативне підґрунтя формування здорового способу життя у світі

Нормативне підґрунтя формування здорового способу життя у світі. здоров'я, здоровий спосіб життя, зсж, конференція, науковці

Романова Н.Ф.

Запровадження здорового способу життя опирається на ґрунтовне міжнародне законодавче забезпечення, яке напрацьовано протягом останніх 50-ти років у рамках Організації Об’єднаних Націй (декларації, пакти, договори). Умовно всі ці документи можна розділити на кілька етапів:

1 етап: Загальна декларація прав людини стала першим документом, який започаткував положення про її право на підтримку здоров’я та соціального добробуту (Ст. 25)[1]. Трохи пізніше було прийнято Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права громадян[2], Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та його факультативний протокол[3]. Наразі саме ці документи складають основу «Хартії прав людини». Повна версія »

, , , ,

8 -10 жовтня пройшла Міжнародна конференція “Молодь України за здоровий спосіб життя”

8 -10 жовтня пройшла Міжнародна конференція “Молодь України за здоровий спосіб життя”. здоров'я, здоровий спосіб життя, зсж, конференція, науковці

З 8 по 10 жовтня у Києві пройшла Міжнародна конференція «Молодь України за здоровий спосіб життя». Організаторами заходу стали Міністерство молоді та спорту України спільно із Програмою розвитку ООН в Україні та Київським молодіжним центром праці.

Грандіозна подія була спрямована на привернення уваги до питань здров’я молоді, а також популяризації та формування здорового способу життя серед молодих українців. Наукова спільнота обговорювала шляхи успішного формування ЗСЖ серед молоді, розглядала конкретні можливості для покращення здоров’я молодого покоління.  Повна версія »

, , , ,

Здоровий спосіб життя. Дослідження точки зору росіян

Здоровий спосіб життя. Дослідження точки зору росіян. дослідження, здорове харчування, здоровий спосіб життя, науковці, статистика

У жовтні-листопаді 2012 року Центром перспективних економічних досліджень Академії науки Республіки Татарстан було проведене всеросійське дослідження, в рамках якого був здійснений аналіз точок зору росіян стосовно власного здоров’я та їх сприйняття ЗСЖ. Дослідження було проведене на замовлення Міністерства охорони здоров’я РФ, вибіркова сукупність становила 4500 осіб із 34 суб’єктів Російської Федерації.

Одним із завдань дослідження були визначення самооцінки росіян відносно власного здоров’я. Дані проведеного дослідження вказують, що більше половини (54,5%) росіян оцінюють загальний стан свого здоров’я як гарний або дуже гарний (42,8% та 11,7% відповідно). Близько третини росіян (35,7%) оцінили його як задовільний, а 9,3% опитаних – як слабкий або дуже слабкий (7,7% та 1,6% відповідно). З метою визначити ставлення росіян до власного здоров’я, респондентам було задане запитання, чи піклуються вони про своє здоров’я. Половина опитаних (50,3%) обрали варіант «скоріше так», що свідчить про наявність невпевненості при відповіді на дане запитання. Трохи більше п’ятої частини респондентів дали впевнену позитивну відповідь, обравши варіант «безумовно, так» (21,7%). Близько чверті росіян (24,9%) заявили, що скоріше не піклуються про здоров’я, 2,6% – безумовно, не піклуються. Повна версія »

, , , ,

Фактори ризику та здоровий спосіб життя

Фактори ризику та здоровий спосіб життя. дослідження, здоровий спосіб життя, зсж, науковці

Протягом 2010-2012 років Перший Московський державний університет ім.. І.М. Сеченова та ВАТ «Реабілітаційний центр для інвалідів «Подолання» провели соціологічне дослідження на тему «Фактори ризику та здоровий спосіб життя». Дослідження проводилось із використанням методу опитування шляхом анкетування. До опитника були включені різноманітні питання, що стосуються способу життя, респонденти мали вибрати один чи декілька варіантів відповідей. Повна версія »

, , ,

П’ять кроків до психічного благополуччя

П’ять кроків до психічного благополуччя. благополуччя, дослідження, науковці

Науковці вказують на п’ять кроків, які ми можемо зробити, щоб поліпшити наше психічне благополуччя. Завдяки цим простим крокам людина почуватиметься щасливішою та зможе отримувати максимум позитивних емоцій від життя. Психічне здоров’я має важливе значення. Деякі психічні захворювання, такі як депресія і тривожність, є досить поширеними у нашому суспільстві. А отже, варто попіклуватись про себе аби уникнути психічних хвороб та несприятливих психологічних станів. Повна версія »

, ,

Захворювання на рак. Останні дослідження та шляхи профілактики

Захворювання на рак. Останні дослідження та шляхи профілактики. дослідження, здорове харчування, здоровий спосіб життя, науковці, онкологія

У грудні 2012 року Інститут досліджень захворювання на рак Великобританії, на основі проведених ним досліджень, оприлюднив висновок, що більш аніж в 4 з 10 випадків можна запобігти захворюванню на рак шляхом зміни способу життя та навколишнього середовища. Найбільшим фактором ризику, як показують дослідження останнього десятиліття, є тютюнопаління. Після куріння у рейтингу причин розвитку ракових захворювань слідують надмірна вага, вживання алкоголю, погане харчування. Повна версія »

, , , ,

Що їдять українці?

Що їдять українці?. їжа, молодь, науковці, овочі, фрукти

Більшість наших співгромадян не мають коштів для якісного харчування. Замість яловичини – дешева курятина, замість фруктів і овочів – картопля та хліб. Часто нестача коштів призводить до того, що українці не можуть собі дозолити свіжі фрукти, якісне м`ясо та молочні продукти. Повна версія »

, , , ,

Євросоюз стурбований благополуччям молоді східної Європи та Кавказу

Євросоюз стурбований благополуччям молоді східної Європи та Кавказу. здоровий спосіб життя, науковці, центр здорового способу життя

11 – 12 червня 2012 року у Тбілісі пройшов міжнародний Симпозіум країн Східної Європи та Кавказу, присвячений благополуччю молоді. Запрошеними були представники Державного Інституту сімейної та молодіжної політики, Центру здорового способу життя, зокрема.

В симпозіумі взяли участь більш ніж сто учасників із сорока країн світу. Основною ціллю конференції стала оцінка розвитку молодіжної політики у регіоні та налагодження міжнародної співпраці. Повна версія »

, ,

Всесвітній день здоров’я

Всесвітній день здоров’я. всесвітній день здоров'я, здоров'я, здоровий спосіб життя, науковці, снід

7 квітня щорічно світова спільнота відзначає Всесвітній день здоров’я.  Цього року цей день проходить під гаслом: “Стійкість до протимікробних препаратів: якщо сьогодні не вжити заходів, завтра ми залишимося без ліків”. Повна версія »

, , , ,