На перший погляд залежність від їжі здається доволі дивною, оскільки основне завдання їжі – надати можливість вижити. Але з іншого боку, їжа також приносить задоволення. Подібно до інших речовин, які впливаю на центри задоволення у мозку, вона здатна надмірно на них впливати. При цьому створюється рівень мотивації до вживання їжі, що перевищує нормальний. Як показують дослідження, надмірне вживання певних продуктів може викликати патологічну пристрасть. Серед досліджених продуктів предметом залежності найчастіше стають: сіль, цукор, вироби з борошна та деякі жири. Зловживання цими продуктами може перейти із звичайної харчової звички у патологічну залежність, схожу на наркотичну. Протягом декількох останніх десятиліть спостерігається зростання вживання даних продуктів, що дозволяє зробити висновок про збільшення випадків харчової залежності.
Симптоми харчової залежності:
1) Зростання вживання протягом довгого періоду часу. Поступового зростає об’єм їжі, яку людина вживає протягом дня. Пристрасть до їжі постійно збільшується, особливо до продуктів зазначених вище.
2) Толерантність – ключовий симптом патологічної залежності. Під толерантністю розуміють необхідність вживати певні продукти у зростаючій кількості, щоб досягнути бажаного результату. Те задоволення, яке людина прагне досягти за допомогою їжі, по-суті, є певним емоційним станом, таким як спокій або усунення негативних емоцій (хвилювання). Ознакою розвитку толерантності вважається момент, коли відмічається більше у порівнянні з іншими, вживання їжі.
3) Хвилювання на фоні голоду – це ще одна ознака патологічної залежності. Труднощі визначення цього симптому полягають у тому, що у моменти відчуття голоду кожна людина відчуває певний дискомфорт. Тим не менш, на відміну від людей, що відчувають звичний голод, патологічна пристрасть характеризується виникненням хвилювання або паніки на фоні голоду, що не являється характерними ознаками цього фізичного стану.
4) Заклопотаність. Наступною ознакою є те, що залежна людина витрачає більше часу на те, щоб отримати бажаний продукт, в той час, як на звичні щоденні справи йде менше часу, аніж раніше. Людина перестає приділяти належну увагу соціальній активності і своїй основній роботі.
5) Невдалі спроби самостійно подолати харчову залежність. Харчова залежність також характеризується численними спробами подолати переїдання за допомогою дієт. Спроби переходу на дієтичне харчування закінчуються епізодами переїдання та є короткочасними.
6) Наполегливе слідування своїм звичкам, не зважаючи на наслідки. Патологічна залежність від їжі призводить до цілого ряду серйозних наслідків. При цьому людина не здатна покинути звичку самостійно. Найбільшу загрозу представляють такі наслідки як: фізичні та психологічні проблеми, а також проблеми, пов’язані із стосунками з близькими. Наприклад, деякі люди можуть страждати від тяжкого ожиріння або захворіти на цукровий діабет ІІ типу, але, тим не менш, будуть наполегливо слідувати своїм харчовим звичкам.
Як боротися з харчовою залежністю?
Залежність від їжі повністю завойовує свідомість. Області мозку, що регулюють механізми прийняття рішень, мотивації та пам’яті починають контролюватися за участі харчових продуктів. Це пояснює ірраціональність дій залежної людини. Отже, ціллю позбавлення від залежності є встановлення контролю.
Якщо людина відчуває у себе наявність патологічної залежності від їжі, то варто звернутися за допомогою до лікаря, що має спеціальність в області дієтології або лікування залежностей. Це може бути психолог, психіатр або консультант із відповідною ліцензією.
Кроки позбавлення від залежності:
1) Детоксикація. Важливим кроком на шляху до одужання є збалансована дієта. Виключення рафінованих продуктів, таких як прості цукри, борошняні вироби, надмірні жири і навіть сіль, є необхідним, хоча б тимчасово. Деякі нові дієти передбачають включення до раціону таких продуктів в обмежених кількостях, проте вони мають бути виключені з харчування, оскільки це позбавляє мозок з «полону» і повертає контроль.
2) Усунення подразників. Принципово прибрати з дому усі продукти, якими людина схильна зловживати. Така їжа схильна стимулювати переїдання і буде становити загрозу через доступність. Бажано, щоб члени родини виражали підтримку.
3) Дотримання правильного режиму харчування. Як правило, люди, залежні від їжі, харчуються нерегулярно і в незвичний для цього час. Задача лікування таких людей – виробити режим, який включає три основних прийоми їжі та дві легких закуски. Для цього часто використовують будильник, який нагадує про час прийому їжі, згідно нового режиму. В кінці-кінців це призводить до «перевстановлення» дієтичного годинника.
4) Група підтримки. Варто спілкуватись з людьми, які мають схожу проблему. Це надає реальну підтримку в подоланні залежності. В той час, коли родина і друзі намагаються зрозуміти людину, дуже результативним буде спілкування з однодумцями, які готові обговорювати спільну проблему, допомагати знайти вихід.
5) Ведення журналу. Стреси та інші негативні емоції стають пусковим моментом для відновлення пристрасті до їжі. Якщо вести журнал, в якому враховується вживання їжі та емоційний стан, це полегшує розуміння залежності між настроєм та збільшенням вживання їжі.
6) Контроль над стресом. Ефективні стратегії стосовно зниження впливу стресу допоможуть у лікуванні патологічної пристрасті до їжі. Серед них найбільш популярними є вправиа на розслаблення, медитація, музика та фізичне навантаження.
7) Вправи. Регулярні фізичні вправи є значимою частиною лікування, оскільки вони не лише зменшують стрес, але і сприяють зниженню ваги, підвищують самоконтроль над вживанням їжі і змінюють на краще харчову поведінку у залежних людей.
8) Повернення до нормального способу життя. Поведінка, викликана харчовою залежністю змінюється на нормальну, поступово зникають погані звички. Інші речі знову набирають цінність. Життя більше не контролюється пристрастю до їжі.
