За два десятиліття ВІЛ / СНІД перетворилася з медичної новини, що зацікавила громадськість на загальнолюдську трагедію по всьому світу. Епідемія призвела до світової кризи із надзвичайно згубними соціальними наслідками. Епідемія ВІЛ/СНІДу знизила тривалість життя на 15 років у країнах Африки на південь від Сахари і породила більш ніж 14 мільйонів дітей-сиріт. Загалом вплив епідемії, навіть за умови якщо ситуація покращиться, буде відчутним до кінця століття. Це вливає і впливатиме на попит на освіту, послуги у галузі освіти і якість освіти. Освіта, в той же час, є важливим елементом у профілактиці ВІЛ-інфекції та її впливу. Ця стратегія визначає і описує, яким чином ЮНЕСКО має намір продовжувати робити внесок у глобальну боротьбу з ВІЛ / СНІДом в окремих її областях. Під профілактикою ВІЛ / СНІДу у сфері освіти ЮНЕСКО передбачає, що пропонуватимуться можливості для навчання та розвитку знань, навичок, компетенцій, цінностей, які дозволять обмежити передачу ВІЛ/СНІДта вплив пандемії, в тому числі за допомогою забезпечення доступу до медичної допомоги та консультування, просвіти щодо лікування. ЮНЕСКО також прагне, шляхом поліпшення профілактики та планування, обмежити вплив ВІЛ / СНІДу на сектор освіти, тим самим зберігаючи основні функції системи освіти. В результаті, основою стратегії є роль освіти в найширшому сенсі в зниженні поширення ВІЛ / СНІДу та вплив пандемії на систему освіти. Стратегія зосереджує увагу на на п’яти основних завданнях:
1. Пропагандистська діяльність, розширення знань і зміцнення потенціалу;
2. Розробка повідомлення, налагодження комунікації і знаходження правильного посланника
3. Зменшення ризику та вразливості;
4. Забезпечення прав і догляд за інфікованими та постраждалими;
5. Подолання інституціонального впливу.
Керівні принципи, які лежать в основі всіх заходів ЮНЕСКО в галузі ВІЛ / СНІДу:
? робота з розширення освітніх можливостей і якості освіти для всіх;
? багатосторонній підхід, що враховує як ризики (індивідуальний обізнаності та поведінки) і уразливості (контекстуальні фактори);
? заохочення і захист прав людини та просування гендерної рівності та ліквідація насильства (зокрема, насильство щодо жінок), стигми та дискримінації;
? підхід до профілактики на основі інформації, яка є одночасно науковою, адекватною в культурному відношенні, і ефективною для передачі.
Пропагандистська діяльність, розширення знань і зміцнення потенціалу
Критичним фактором для оновленої і ефективної стратегії запобігання є послідовна і безжалісна пропаганди та підтримка політичної влади на найвищому державному рівні. Всі люди повинні бути охоплені інформуванням – спочатку ті, хто знаходиться у зоні найбільшого ризику. Тим не менш, це може бути досягнуто, якщо повідомлення подаються в культурній відповідності, ефективним шляхом та передані відповідними людьми: громадські та релігійні лідери, родина, колеги, інфіковані і хворі.
Таким чином, ЮНЕСКО буде продовжувати:
? брати участь у високому рівні пропаганди та профілактики у співпраці з урядами , а також з установами та неурядовими організаціями;
? підвищувати рівень знань про процеси запобігання поширенню та впливу ВІЛ / СНІДу на системи освіти за допомогою проведення досліджень, збору та поширення інформації та статистики;
? зміцнювати потенціал міністерств освіти та підготовки кадрів, медичного персоналу, фахівців у сфері комунікації, культурних агентів і НДО для проведення роз’яснювальної роботи,
- Моніторинг впливу ВІЛ / СНІДу на освіту.
Розробка повідомлення, налагодження комунікації і знаходження правильного посланника
Розуміння того, що ВІЛ-інфекція – це передумова для зміни поведінки. Оформлення відносин між ВІЛ / СНІД та правами людини, повага рівності та різноманітності, усунення забобонів і дискримінації є однаково важливими передумовами для забезпечення того, щоб всі могли б жити якомога краще в світі зі СНІДом. Там, де знання задіяні на практиці, ризик знижується. У той час як знання не гарантує зміни поведінки, вони є важливою базою. Зниження забобонів і помилок може зменшити уразливість.
Якщо знання, навички та вміння передаються не культурно адаптованими, така діяльність може кинути виклик традиційним віровчення і звичайному способу життя. Заповіді і практики мають впроваджуватися у місцеві звичаї і підкріплювати більш всеосяжну системи поведінки й мислення. Вони також підкріплюються нормами пристойності, звичаями шлюбу або релігійними переконаннями, які можуть підтримувати мовчання з приводу епідемії, її причин і наслідків. Попередження епідемії в освіті повинне йти в ногу з динамікою епідемії. Тим не менш, профілактика зараження є помилковою, якщо вона спрямована виключно на подолання традиційних бар’єрів і звичайних перешкод. Громади і культури мають динамічні елементи, які можуть бути мобілізовані для зміни поведінки та адаптації. Роки спостережень ясно дали зрозуміти, що посланник так само важливий, як і повідомлення. Цільові групи самі, в тому числі люди, що живуть з ВІЛ / СНІДом, повинні бути залучені в розробку і доставку повідомлення. Якщо не співпраця, то принаймні нейтралітет, громадських та релігійних лідерів має велике значення. Всі установи повинні бути мобілізовані, щоб стати базою інформації для активізація зусиль щодо запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу: міністерства, школи, підприємства, профспілки, газети. Кампанії, в яких щодо ВІЛ/СНІДу є лише негатив можуть призвести до стигматизації та дискримінації. Таким чином, зміна ставлення до профілактики в освіті є необхідним не тільки для тих, хто безпосередньо залучений до проблеми, але і для всієї громадськості.
Довіра, надійність і достовірність джерел інформації, а також посланник э дуже важливими. Але що ззміст і засвоєння повідомлення залежить не лише від наукової обґрунтованості, але і від форми, в якій повідомлення передається. Розуміння та засвоєння залежить від освіти, економічного статусу та релігійних переконань. Повідомлення має бути розроблене із одержувачами і для одержувачів іщ урахуванням культурного контексту, рівня розуміння, фізичного і соціального середовища, в якому вони живуть.
ЮНЕСКО у співпраці зі своїми партнерами буде:
? сприяти розвитку знань, відносин і навичок в медичній освіті та інших шкільних предметах, заснованих на перевірених педагогічних методах;
? підтримувати і покращувати знання однолітків за допомогою формальної і неформальної освіти і участі в експериментальному навчанні;
? забезпечувати профілактику стресу в освітніх програмах для всіх типів і рівнів освіти, в тому числі для вчителів і в університетах і освіти дорослих;
? оцінювати, розробляти і спілкуватися на тему профілактиці та методів для цільових груп, які не охоплені формальною освітою, зокрема дорослих;
? сприяти використанню мистецтва і творчості в боротьбі проти ВІЛ / СНІДу, в рамках неформальної освіти;
? підтримувати зв’язок та інформаційні мережі, зокрема, молодіжні НУО та тих, хто працює з гендерними питаннями для профілактики ВІЛ / СНІДу в освіті;
? продовжувати вдосконалювати способи передачі інформації, гарантувати, що вони є придатними для даного культурного контексту, і для конкретних груп;
? забезпечувати участь людей, які живуть з ВІЛ / СНІДом у профілактиці у сфері освіти;
? розширювати доступ до наукової інформації щодо ВІЛ / СНІДу та фундаментальних досліджень;
? продовжувати працювати й удосконалювати координацію з цього питання.
Зменшення ризику та вразливості
До профілактики ВІЛ-інфекції необхідно підходити з одного боку через зменшення індивідуального ризику, а з іншого – з точки зору контекстуальної (екологічні та соціальні чинники, які роблять людей уразливими).
Зниження індивідуального ризику включає в себе передачу знань, спрямованих на зміну поведінки. Зниження вразливості передбачає внесення змін у більш широкому соціальному, культурному,економічному і політичному контексті в якому люди живуть своїм життям. Обидва заходи необхідні для успіху в профілактиці.
Освіта сама по собі є захисним заходом проти ВІЛ-інфекції. В цілому, молоді люди в школі, швидше за все, стають сексуально активними, і мають використовувати заходи захисту. В результаті, варто особливо підкреслити, що стратегія освіти для всіх (ОДВ) є важливим і потужним інструментом у боротьбі з епідемією. Більшість дітей і молодих людей живуть без ВІЛ. Але половина нових випадків інфікування відбуваються у віковій групі від 10 до 25. Система освіти може охопити молодих людей перед тим як вони стають сексуально активні. Таким чином школа є критично важливою установою для роботи у цьому напрямку.
Тим не менш, у багатьох місцях, самі школи або подорож в школу може бути небезпечною для дітей, особливо дівчаток. В цілому, групи можуть бути уразливими, коли вони мають невеликий контроль над умовами їх життя. На додаток жінки мають більш високу біологічну уразливість, соціальну та економічну залежність жінок підвищує небезпека їх зараження ВІЛ / СНІДом. Якісна освіта для всіх є необхідною умовою для ефективної профілактичної освіти. Хоча жодна організація не охоплює більше дітей, ніж школах, тим не менш, фактом є, що багато дітей не відвідують школу, і все більше і більше випадають за віком. Профілактика в освіті не може бути покладена лише на школи – школи не охоплюють всіх, і вони досягають менше у вікових групах найбільшого ризику. Крім того, школи не охоплюють в значній мірі такі групи, як мігрантів, військовослужбовців, чоловіків, що мають секс з чоловіками і працівників секс-бізнесу. Це основна причина, чому неформальна освіта необхідна. І це основна причина, чому всі соціальні установи повинні стати установами для поширення освіти і профілактики – економічний сектор також релігійні організації і організації громадянського суспільства. Треба вичленити передові практики з досвіду і використовувати їх у розробці конкретних програм дій.
ЮНЕСКО буде:
? сприяти поширенню якісної освіти для всіх;
? сприяти розвитку середовища, поза школою, яке знижує уразливість, і переконуватися, що закони та правила були розроблені для цієї мети;
? підтримувати програми для шкіл для здорових дітей та дітей у СЖО, особливо для дівчаток, в тому числі викладання на принципах рівний-рівному, гендерної рівності, демократії та громадянськості;
? переконатися, що гендерні питання докладно розглядаються в освіті;
? сприяти органам влади у розробці політики на робочому місці і кодексів практики зниження вразливості та захисту прав дітей;
? працювати з відповідними партнерами для розвитку неформальної освіти і програм рівний-рівному для підлітків і молодих людей зі шкіл, зокрема, для дівчаток і жінок.
Забезпечення прав і догляд за інфікованими та постраждалими
Загальна декларація прав людини містить у собі також пункт щодо охорони здоров’я: «Кожна людина має право на такий життєвий рівень, який є необхідним для підтримання здоров’я і добробуту його самого і його сім’ї, включаючи медичне обслуговування і право на забезпечення у разі хвороби або інвалідності. “Люди можуть жити продуктивно з ВІЛ, протягом багатьох років якщо вони мають відповідне лікування, догляд, соціальну підтримку і поліпшене харчування. Право на охорону здоров’я далеке від повноцінного виконання. Незважаючи на перспективні останні події, лікування ще не доступне на недискримінаційній основі для всіх. Успішний довгостроковий догляд за інфікованими вимагає повного співробітництва та відкритого спілкуванню, сумлінності і співчуття, з усіх боків. Не тільки між пацієнтами і медичними працівниками, а також між членами сім’ї і друзями , колегами і суспільством. Тому важливою частиною будь-якої програми профілактики є активне залучення і підтримка інфікоівних в їх зусиллях по подоланню епідемії в громадах по всьому світу. Запобігання інфекції невіддільне від догляду та права людини на захист гідності.
ЮНЕСКО буде:
? Підтримувати освітні програми, щоб забезпечити масову обізнаність про ВІЛ / СНІД, так щоб страх і дискримінація не знижували доступність медичної допомоги;
? заохочувати і зміцнювати консультації та догляд за інфікованими та постраждалими;
? здійснювати заходи щодо забезпечення права на освіту для дітей-сиріт, постраждалих дітей і молодих людей, щоб вони були охоплені освітою.
- підтримувати освіту і підготовку кадрів в області консультування та догляду, освіту і охорону здоров’я персоналу;
? забезпечувати обмін інформацією про передовий досвід;
? привертати увагу до запобігання утворення зв’язків освіти до лікування та догляду.
Подолання інституціонального впливу
Епідемія ВІЛ / СНІДу матиме більший вплив на розмір населення країн, що розвиваються, ніж Друга світова війна зробила це. Вже відбувається перевантаження попиту на догляд в охороні здоров’я та освіті.
Коли здоров’я суспільства поставлено на карту, це вже не проблема тільки для міністрів здоров’я та медичної спільноти. Це надзвичайна ситуація, яка в кожній країні має бути зустріта мобілізацією на найвищому рівні уряду і від усіх міністерств – особливо міністерств фінансів, охорони здоров’я та освіти. Дійсно це і для установ в приватному секторі, які пропонують роботу, товари і послуги. Наприклад, украй важливо продовжувати забезпечувати навчання, яке дозволить дітям визначати своє майбутнє за допомогою знань і навичок.
ЮНЕСКО буде:
? розробляти і поширювати інструменти для дослідження, моніторингу та оцінки прогресу можливостей впоратися з наслідками ВІЛ / СНІДу на освіту;
? аналізувати вплив та наслідки ВІЛ / СНІДу на організацію освіти, як формального, так і неформального сектору, і розглянути різні режими фінансування;
? розробляти матеріали і курси проектувальників, адміністраторів і керівників ключових інститутів, таких як школи, університети і міністерства;
? продовжувати працювати й удосконалювати свою координацію по впливу ВІЛ / СНІДу на освіту;
? забезпечувати інтеграцію з ВІЛ / СНІДом національного планування в області ОДВ і програмування та інших механізмів розвитку.
Засоби та результати
? Збір і поширення знань (дослідження, клірингові палати).
? Створення потенціалу (підготовка ключових осіб, включаючи вчителів, однолітків, практиків; розробка матеріалів; створення і підтримка мереж).
? Розробка політики (рекомендації для міністерств, щоб впоратися з наслідками ВІЛ / СНІДу на сектор освіти, допомога в розробці навчальних програм, розробки рекомендацій та керівних принципів політики з гендерних та культурних питань, консультації в розробці відповідних комунікаційних та інформаційних підходів).
? Виявлення та надання допомоги важко доступним групам за допомогою інноваційних засобів (Досягнення маргінальних груп, людей з обмеженими можливостями, молоді не охопленої освітою; через місцеві культурні заходи, такі як театр, музика, танці і інші громадські розваги, засоби комунікації та ІКТ; однолітків і конкретних гендерно відповідних матеріалів).
? Зміцнення внутрішнього потенціалу ЮНЕСКО (регулярне навчання, координація,постійне спілкування, призначення нових співробітників, пошук нових джерел фінансування).
? Оцінка (поточні оцінки і підтримка програм країн).
Стратегія у Європі. Акценти
ЮНЕСКО зосередить увагу на зниження вразливості молоді, що дозволить їм зменшити вживання ін’єкційних наркотиків і практикування ризикованої сексуальної поведінки. Зниження шкоди є одним з ключових підхід в цьому регіоні. ЮНЕСКО буде працювати в першу чергу з Вірменією, Азербайджаном, Білорусією, Грузією, Молдовою та Росією. Підхід ЮНЕСКО буде багатосекторальний. Він визнає нагальну необхідність для урядів діяти в області профілактичної освіти і нарощувати свій потенціал для цього. ЮНЕСКО буде сприяти зміцненню цього потенціалу та допомогатиме урядам розробити програми й інструменти, які є культурно прийнятними (Норми, цінності, погляди, мова, знання).
Повний текст концепції можна знайти за цим посиланням http://www.unesco.org/iiep/PDF/strategy.pdf
