Загальна структура ціннісного світу українського молодого покоління, тенденції його розвитку в сучасних умовах, ціннісні орієнтації молоді, переваги щодо проведення дозвілля та рівень зацікавленості питаннями здоров’я – усе це є основою завтрашнього дня України. Отримати дані про тенденції становлення молоді дозволяють моніторингові опитування молодих людей, які проводять ряд соціологічних центрів країни, зокрема і, Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка. На Міжнародній конференції «Молодь за здоровий спосіб життя» Балакірєва О. і Бондар Т. присвятили свій виступ тематиці розвитку молодого покоління в Україні, і представили результати досліджень, які проводились Інститутом ім. О. Яременка за останні п’ять років.
Дослідження свідчать, що найчастіше українська сім’я збирається разом для спільного прийняття їжі та перегляду телевізора (у 86% та 73% респондентів відповідно таке практикується щоденно та майже щоденно). Найменш популярними виявилися спільні заняття спортом: відсоток тих, хто ніколи разом з рідними не займається спортом, становить у середньому 43%. Кількість дівчат, які ніколи не займаються спортом разом з батьками – більша, ніж хлопців, незалежно від віку та місця навчання. Третина опитаних ніколи не грають з батьками в спільні ігри, і з віком ця тенденція зростає.
Активно проводять своє дозвілля, займаючись з друзями спортом, 41% опитаних. Такому дозвіллю надають перевагу хлопці, серед яких спортивно активних у середньому на 25% більше, ніж серед дівчат. Та з віком такий спосіб проведення дозвілля стає менш популярним серед учнівської молоді (від 50% серед учнів 6–8-х класів до 37–39% серед студентів ВНЗ). Найменш популярний такий вид дозвілля серед учениць ПТНЗ і студенток ВНЗ усіх рівнів акредитації. Варто відмітити, що майже чверть опитаних відмітили, що нічого особливого не роблять, просто “зависають” з друзями.
Загалом, за даними опитуваннь, рухова активність (наприклад, регулярні заняття фізкультурою) серед молодих українців не досить поширена. Упродовж останнього перед опитуванням тижня фізично активними (тобто витрачали на це хоча б одну годину на день) виявилися лише 22% учнівської молоді (28% – серед хлопців, 16% – серед дівчат). При чому з віком показник рухової активності учнівської молоді знижується. Недостатність фізичної активності здебільшого поєднується з тривалими малорухомими заняттями. Щоденно в будні дні проводять вільний час перед екранами телевізорів до чотирьох годин на день від 62,5 до 78% опитаних, залежно від типу навчального закладу. У вихідні дні цей показник трохи нижчий – 57–70%.
Однією з небезпечних сторін беззмістовного дозвілля, на думку Балакірєвої О. і Бондар Т. є можливість залучення підлітків до шкідливих звичок. Порівняно з 2006 р., дещо зменшилась частина молоді, яка курить, але кількість залишається значущою: 48% мають досвід тютюнокуріння (зокрема 55% хлопців і 41% дівчат), а 11% курять щодня. Найактивнішим віком першої спроби алкогольних напоїв є 13–15 років (33%). Кожний другий з числа 6-класників та більше 90% 15-17-річних мають досвід споживання будь-якого алкогольного напою. Протягом останніх чотирьох років залишається незмінним показник досвіду вживання наркотиків (марихуани або гашишу) серед підлітків 15–17 років (16 %, зокрема, серед хлопців – 24 %, дівчат – 9 %).
Важливими у контексті здоров’я молодого покоління є цінності, які вони успадковують від батьків. Згідно досліджень, перше місце впродовж усіх років незалежності займає сім’я (у 2011 р. перевагу їй віддали 99,4% опитаних), далі йдуть друзі (94,4%), робота (83,9%), вільний час (87,6%), значно відстають релігія (54,8%) та політика (21,7%). Збільшується питома вага тих молодих людей, хто пишається тим, що є громадянином України (на 2011 своїм громадянством пишались 62% опитаної молоді). Відображенням ціннисних орієнтацій молоді є активна громадська позиція хлопців та дівчат. Дослідження свідчить, що найбільше активних членів на 2012 р. мають спортивні організації та організації, пов’язані з проведенням дозвілля (11,9%), потім організації, які пов’язані з освітою та мистецтвом (10,6%). Низьким залишається рівень участі молоді у профспілках (4,0%) та політичних партіях (2,6%). А якщо порівняти кількість активних членів громадських організацій нашої країни з іншими країнами світу, то можна констатувати досить низьку позицію України, проте вона все ж таки краща, ніж у її найближчих сусідів Росії та Румунії.
Джерельна база:
1) Соціальний моніторинг Інституту соціології НАН України
2) «Українське суспільство» (1992–2010)
3) Світові цінності (WVS – 1996, 2006)
4) Європейські цінності (EVS – 1999, 2008)
5) «Ціннісні орієнтації сучасної молоді України» (ЦСМ-2011)
6) “Чинники формування суспільно активної української молоді” (УІСД ім. О. Яременка-2012)
7) “Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді”(Health Behavior in School-aged Children: a cross-national study – HBSC) (УІСД ім. О. Яременка-2010)
8) Вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин учнівською молоддю (The European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs – ESPAD) (УІСД ім. О. Яременка-2011)
