Першим ідея переводити стрілки годинника прийшла до Бенджаміна Франкліна. В 1874 році, під час свого перебування у Франції, він написав анонімне послання до парижан, у якому їм пропонувалось вставати і лягати на годину раніше, щоб економити свічки та ефективніше працювати. Його пропозиції все ж не дійшли до уряду, на відміну від листів наступного, більш активного прибічника переводу стрілок. Гольфіст та наїзник Уїльям Уіллет вигадав літній час, коли здійснював ранкову кінну прогулянку. Проїжджаючи повз британські сільські поселення, що були занурені у сон, він вирішив, що залишатися у ліжку, коли сонце вже давно зійшло – це розкіш. Тому, через два роки, у 1907-му, він опублікував заклик, у яком запропонував уряду Великобританії перевести стрілки на годину вперед. Однак економічний ефект, що очікувався від такого переходу, був на стільки малий, що уряд рік за роком відхиляв пропозицію Уіллета. Винахідник літнього часу помер в 1915 році, не доживши одного року до втілення своєї ідеї.
Вперше перехід на літній час був здійснений у Кайзерівській Німеччині – на початку І Світової війни. Німці вирішили: якщо світловий день буде тривати довше, вони зможуть ефективніше вести бойові дії. Німеччина, її союзники і окуповані території перейшли на літній час 30 квітня 1916 року. Їх приклад наслідувала майже вся Європа, окрім Росії, у якій нововведення сприйняли лише через рік.
Після закінчення війни політики вирішили, що необхідність у переході на літній час відпала. Селяни почали протестувати проти переводу стрілок, яке на їх думку, негативно відображалося на врожаї та на стані худоби. Тому більшість, у тому числі у Великобританії, відмінили літній час у 1919 та 1920 роках. У США стрілки переводили лише рік – в 1918 році.
Президент Вудро Вільсон, прибічник літнього часу, двічі накладав вето на його відміну, але у другий раз його вето було подолане. Після закінчення війни політики вирішили, що необхідно переходити на літній час. В Росії перехід на літній час діяв по 1930 рік. Потім його відмінили і перевели на годину вперед у порівнянні із поясним часом. Цю зайву годину назвали декретною, тому що вона була введена директором Раднаркому СРСР 16 червня 1930 року. З 1981 року в СРСР відновили літній час, через що різниця з європейським часом склала цілих дві години.
В Україні ми також переводимо час. Відбувається це у ніч із суботи на неділю (з 24 на 25 жовтня): годинники переводяться на годину назад. Перехід на зимовий час здійснюється щороку в останню неділю жовтня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року
Але яким чином перехід на зимовий час впливає на наше здоров’я? Адже очевидно, що різкий перехід на годину вперед чи назад абсолютно заплутує наш біологічний годинник. Багато вчених вважають, що діюча система виміру часу призводить до порушення життєво важливого і генетично закладеного ритму „діяльність – сон”. Застосування режиму „літньо-зимового” часу призводить до неприродного пробудження протягом половини року на годину раніше і неприродного ритму роботи протягом усіх осінньо-зимових місяців.
Це, на думку, спеціалістів, призводить до підвищення захворюваності організму. Медики володіють даними, що протягом 5 діб після переводу стрілок на 11% збільшується кількість викликів „швидкої” до хворих-сердечників.
Помітно відображається зміна часу на школярах. Страждають люди з хронічними серцево-судинними і шлунковими захворюваннями. Лікарі навіть виявили нове захворювання діасинхроноз (порушення нормальної життєдіяльності), що провокує депресії, гіпертонічні кризи, інфаркти. Це означає, що внутрішній біологічний час припиняє синхронізуватися із зовнішнім часом. На психологічному рівні діасинхроноз призводить до підвищеної втомлюваності, зниженню працездатності, виникає емоційна нестриманість, дратівливість, порушується сон. Це зачіпає усіх людей, навіть абсолютно здорових. Можуть також загостритись широко поширені хвороби, як наприклад, гіпертонія, бронхіальна астма, виразка шлунку, ряд ендокринних захворювань, ревматичні та інші захворювання.
Як можна допомогти організму перейти на зимній час?
Поради дуже прості:
1. Знаючи про те, що поступове пере лаштування організму продовжується близько двох тижнів (а точніше 10-14 днів) на той період треба намагатись зменшити фізичні і психологічні навантаження, як на роботі, так і вдома.
2. Якщо є можливість відкласти якісь справи, то їх бажано пересунути. А у перші дні, особливо у перші три дні, просто необхідно дати організму більше сну.
3. Встаючи за новим часом, лягати необхідно за старим. У будь-якому випадку, треба подовжити тривалість сну, незалежно від того в яку сторону переводять стрілки.
4. Приймати вітаміни, зокрема вітамін С.
Бажаємо Вам, з легкістю перейти на зимовий час в цьому році!!!
Бережіть себе та своє здоров’я!!!!
Підготувала – Дарина Степанченко
