Більшість наших співгромадян не мають коштів для якісного харчування. Замість яловичини – дешева курятина, замість фруктів і овочів – картопля та хліб. Часто нестача коштів призводить до того, що українці не можуть собі дозолити свіжі фрукти, якісне м`ясо та молочні продукти.
“У кризу українці разюче скоротили свої витрати на харчування. За поточні п`ять років стандартний продуктовий набір пересічного українця сильно змінився. Покупець перейшов на більш дешеві молочні продукти – молоко в пакетах, а не в пляшках, економить на м`ясі, майже не купує рибу та сир. У 2011 році ціни на фрукти та овочі були невисокі, тому за цими двома секторами не було істотного провисання останнім часом”, – розповіла Марія Лисенко, член громадської організації “Здоров`я”. На підтвердження своїх слів вона наводить дані Держстату. Так, згідно з офіційною статистикою, за поточні п`ять років в Україні помітно знизилось споживання соків і газованих мінеральних вод – на 30 і 26%.
М`яса громадяни стали їсти більше – 51,2 кг/рік на людину в 2011-му проти 45,7 кг/рік у 2007-му. Експерти це пояснюють масовим переходом м`ясопереробних підприємства на більш дешевий продукт – курятину. Споживання яловичини скоротилося в 2,7 рази – з 9 кг/рік на людину до 3,3 кг.
А ось свинину й сало купувати українці менше не стали – наші співвітчизники її їдять майже в тій же кількості.
Але заощаджувати довелося на молочних продуктах. За минулу п`ятирічку продажі сирів впали на 25%, вершкового масла – на 24%, кисломолочних продуктів – на 11%. Але замінили “молочку” в раціоні не борошняні вироби і не каші. Пекарі та крупомоли також скаржаться на зниження обсягів продажів. Так, споживання хлібобулочних виробів знизилося на 11% – з 123 до 110 кг/рік на людину. Проте хліб все одно займає одне з головних місць у раціоні українців.
У той же час, у раціоні населення збільшилась частка найдешевших овочів, на зразок картоплі, та баштанних – приріст 8 та 37% відповідно.
Основна причина – в Україні зростає рівень бідності. “Українці мають значні проблеми з урiвноваженням власного бюджету. Бідними вважаються ті, які витрачають більше 60% сімейного бюджету на харчування. За минулий рік відсоток таких людей в Україні зріс до 41,5%”, – пояснює старший менеджер Програми розвитку ООН Катерина Рибальченко.
За даними ООН за рік в Україні відсоток людей, які недоїдають, тобто споживають менше 2 100 кілокалорій на добу, виріс до 16,2%. Зазначимо, до 2008 року рівень бідності знижувався, сьогодні ж Україна повернулася на рівень 2006 року.
Це викликає занепокоєння у експертів. “Сьогодні виразка і панкреатит – це вже хвороби молоді, а ще двадцять років тому такі порушення системи шлунково-кишкового тракту переважно спостерігалися в дорослого покоління”, – говорить Марія Головко, лікар-ендокринолог.
“Подивіться, що їдять українці! На першому місці, за популярністю, у них картопля, хоча вона не є найкориснішим або здоровим продуктом”, – додає Олег Швець, президент Асоціації дієтологів України. Відзначимо також, що до списку топ-5 найпопулярніших продуктів серед наших співгромадян входять хліб і спиртні напої.
“Хліб, картопля, спиртне, майонез – стандартний набір продуктів, які збільшують вам вагу. Зайва вага веде до різних захворювань. Наприклад, до гормональних порушень, проблем із тиском, поганої роботи суглобів тощо”, – переконаний Ігор Маслов, фітнес-тренер.
“Незбалансована дієта є основною причиною багатьох захворювань. Ризик смертності в тих, хто вживає нездорову їжу, їсть мало корисних продуктів, майже в два рази вищий, ніж у тих, хто стежить за своїм харчуванням”, – каже дієтолог Анна Ковальчук.
Відзначимо, Україна щороку втрачає понад 170 тисяч своїх громадян, причому третину з них складають люди працездатного віку. На 1000 одиниць населення смертність у нашій країні становить 15,2 випадки, для порівняння в ЄС – всього 6,7.
“Наші люди живуть на 10 років менше, ніж жителі Європейського Союзу і багатьох країн СНД. Україна займає 150-е місце серед 223-х країн світу за показником середньої тривалості життя. Середня очікувана тривалість життя в Україні становить 69 років, у країнах ЄС – 74 роки, а в країнах СНД: у Грузії – 76,7, у Молдові – 70,8, у Білорусі – 70,63, Узбекистані – 71,9 і т. д. При цьому середня очікувана тривалість здорового життя в Україні дорівнює 59,2 років, а в країнах Євросоюзу – 67 рокам”, – резюмує Тетяна Бахтєєва, голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров`я.
Автор: Світлана Єрьоміна
tsn.ua
Повний варіант статті можна знайти тут.
