Попри те, що спека завдає значно більшої шкоди здоров’ю, ніж холод, в Україні і далі не бажають системно готуватися до спекотного літа.
Як відзначає видання, більшість українців навіть не підозрюють, що ще 1999 року Міністерство охорони здоров’я прийняло документ, який передбачає допустимий температурний режим на робочому місці. Йдеться про «Санітарні норми мікроклімату у виробничих приміщеннях», відповідно до яких максимально припустима температура на робочому місці не повинна перевищувати 19-25 С° (залежно від складності виконуваних робіт). Під час перевищення припустимих значень робочий день співробітників повинен бути скорочений мінімум на 10%, але в «Санітарних нормах» ці позиції зазначені надто розпливчасто.
Наприклад, у Росії при температурі в офісі вище 28 С° можна відпрацьовувати тільки половину робочого часу, вище 33 С° – на роботу виходити необов’язково. А от в Україні ніхто із влади навіть не згадує про можливість скорочення робочого дня, тоді як постанова уряду могла б докорінно змінити ситуацію. Якщо в комерційних структурах і не погодилися б на скорочення робочого дня, то частина підприємців, не бажаючи зв’язуватися з «охороною праці», неодмінно б розщедрилися на кондиціонери.
За європейською статистикою, дводенна хвиля низьких температур (морозу) викликає підвищення середнього показника смертності населення на 1,59%. Тоді як дводенна хвиля високих температур (спека) підвищує цей показник на 5,74%. У липні-серпні 2007 року, коли в Україні востаннє фіксували рекордно високі температури, кількість померлих (порівняно з 2006 і 2008 роками) була вищою в середньому на 2-2,5 тис. осіб.
