Спогади про щасливе дитинство або хвилюючий курортний роман можуть підтримати людину в скрутну хвилину. Однак, на думку вчених, іноді події, про які ми згадуємо з розчуленням і ніжністю, ніколи не відбувалися насправді. Будь-яка подія, яка воскресає в нашій пам’яті, відновлюється неточно.Те, що ми називаємо спогадами по відношенню до будь-якої події, насправді є його реконструкцією.
Психологи виявили, що кожна п`ята людина згадує випадки зі свого життя, які ніколи не відбувалися. Цей висновок зайвий раз підтверджує те, що людська пам`ять вельми “примхлива”: дві людини, згадуючи про одну й ту ж саму подію, можуть сперечатися до хрипоти, настільки їх спогади будуть відрізнятися один від одного.
Досить унікальне дослідження, у якому взяли участь 1600 студентів, було проведене вченими з Університету Халла. Як пише The Daily Mail з посиланням на журнал Psychological Science, кожен п`ятий з них надав ученим матеріал для роздумів, “згадавши” те, чого ніколи не було.
Більшість фіктивних спогадів стосуються періоду життя людини з 4-х до 8 років. Один з опитаних стверджував, що в дитинстві грав у хокей, проте його батьки заявили, що він ніколи не був хокеїстом. Другий говорив, що бачив у дитинстві живого динозавра, а третій був впевнений у тому, що контактував з прибульцями.
У багатьох випадках люди як і раніше дорожать своїми спогадами, навіть після того, як рідні скажуть їм, що нічого подібного з ними ніколи не відбувалося. На думку вчених, навіть фіктивні спогади є невід`ємною частину автобіографічної пам`яті людини.
Спогади не стабільні, як ми звикли вважати: з часом вони можуть змінюватись.
