Раціональне харчування

ЧЕРЕШНЯ І ВИШНЯ
Cerasus avium Moench; Cerasus vulgaris Mill.
Ці культури належать до єдиної родини, і в деяких країнах (скажімо, в Німеччині) черешня навіть не має власної назви, її називають солодкою вишнею на противагу вишні кислій, тобто звичайній.
Більшість людей черешні любить, хоча дорослі не цінують ці фрукти так, як вони на те заслуговують.

Уже в III столітті до нашої ери лікар Сифініус згадує вишню (черешню) як цілющу ягоду. Стародавній ботанік Теофраст (IV—III століття до нашої ери) теж подає в своїх працях описи вишні й черешні. На Русі вишню розводять з XII століття. Цікаво, що спочатку ці дерева вирощували в теплицях. У деяких губерніях вишню садили під кутом, на зиму ж дерево нахиляли до землі й засипали снігом.
Вишня рано починає родити, вона невибаглива. У середній смузі Радянського Союзу вишню вирощують давно, вона залишається улюбленою серед плодових культур. Черешня — південна культура й потребує більше тепла і сонячних днів.
Плоди різних сортів черешні містять значно більше цукристих сполук, зате вишні багатші від черешень на органічні кислоти, дубильні та барвні речовини. Але вміст вітаміну С і в черешні, і вишні невисокий.
Плоди вишень і багатьох сортів черешень мають значну кількість фенольних сполук капілярозміцнювальної, протисклеротичної та протизапальної дії — антоціанів, лейкоантоціанів, флавонолових глікозидів і фенолокислот. До складу антоціанів входять ціанідин, меноціанін, цеоні-дин, хризантемін тощо. Флавонолові глікозиди — переважно похідні кверцетину. Серед фенолокислот — хлорогенова та неохлорогенова. У шкірці плодів накопичуються катехіни.
Насіння містить жирну олію і гіркий глікозид амігда-лин, при його розщепленні звільняється отруйна синильна кислота.
Каротину в плодах черешні й вишні дуже мало, а в деяких сортах він практично відсутній. Плоди мають не-
значну кількість вітамінів ВІ, В2, РР, Be, фолієву кислоту.
У листі вишні виявлено кумарини, фізіологічна дія яких виявляється передусім у зниженні згортальності крові та попередженні тромбозу судин.
Плоди вишні і черешні мають сполуки калію, магнію і фосфору, а також мікроелементи — залізо, бор, мідь, цинк та рубідій (заліза в черешні більше, ніж у вишні). Завдяки цьому їх застосовують як засіб проти недокрів’я.
Антоціани, лейкоантоціани, флавоноли та інші фенольні сполуки вишні та темнозабарвлених сортів черешні надають плодам лікувальної дії при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі та інших патологічних станах, які виникають у зв’язку з недостатньою щільністю кровоносних капілярів.
Черешні у своєму складі містять близько 80 % води, велику кількість калію (понад 200 мг), вітамінів групи В, мінеральних сполук. Крім того, мають особливий складник, чи навіть суму якихось речовин, які діють як ліки проти подагри.
Народній медицині, особливо у Франції, давно відомо, що черешня лікує подагричні артрити. Вживання цих плодів по 0,5 кг щоденно протягом літа вважалось достатнім на так званий курс лікування. До речі, подагра, причини її виникнення до кінця не з’ясовані. З дослідницьких джерел можна довідатися, що ця «хвороба цивілізації» вже дошкуляла в давнину жителям Єгипту, і її сліди відкарбувалися на кістках єгипетських мумій. І, праї;-ду кажучи, ми не повністю знаємо, чим її лікувати. Хоч відомості про цю недугу сягають у сиву давнину, та її лікування зводиться в основному до вживання ліків, які в кінцевому підсумку сприяють демінералізації організму і призводять до деосифікації кісток, тобто виводять з них солі кальцію, фосфору та магнію.
Однією з причин виникнення подагри вважають нестачу в організмі вітамінів, особливо групи В, серед них пантотенової кислоти (або пантотену кальцію).
Подагричні артрити потребують особливого лікування. Однак деякі з них застосуванням дієти в поєднанні з спеціальною лікувальною гімнастикою можна вилікувати або хоча б значно поліпшити стан здоров’я людини.
У нашій практиці в багатьох пацієнтів молодого віку був виявлений, можна сказати, фатальний подагричний поліартрит. І вже після 6 тижнів лікування відповідною дієтою зникали набряки рук, а після 3-місячної курації від хвороби не залишалось і сліду. Особливо хороші ре-
зультати були отримані у випадках набряків та деформації суглобів пальців рук, які набрали майже нормального вигляду після лікування черешнями та вишнями. До того ж останні можна споживати свіжими, в компотах чи навіть у вигляді соку. Протиподагричну дію дають однаковою мірою як вишні, так і черешні. Спочатку зникають болі в плечових суглобах, колінах, у пальцях ніг. У дітей, як і в дорослих чи людей похилого віку, зникають набряки і тамується біль.
Спостереження ще раз підтвердилп: той, хто харчується правильно, не хворіє на артрит, особливо подагричний. Під час детального обстеження великої групи хворих на суглобові й кісткові недуги ми з’ясували, що їхній організм не в повному обсязі одержував вітаміномісткі продук ти, кальцієві сполуки, гормони, ензими, білкові речовини. Шкодило їхньому здоров’ю вживання алкоголю, куріння, споживання промислове вихолощених продуктів, особливо очищених жирів. Між тим їм необхідно було вживати тільки свіжі продукти і якомога більше — в сирому вигляді, багато овочів, фруктів, молока. Вагу тіла підтримувати в межах норми (зайву обов’язково зменшити). Ясна річ, що не всім хворим допомагають такі рекомендації, як підтримування дієти та споживання черешень, але вони можуть бути профілактичними засобами, а школи, на початкових стадіях захворювання, навіть привести до одужання.
Часто недооцінюють той факт, що вишні й черешні винятково багаті на сполуки йоду (вишня — 330, черешня — 274 мкг, в той час як лимон містить лише 80 мкг). Отже, хворі на щитовидну залозу теж мають вживати якомога більше черешень та вишень. У нашому організмі міститься близько 20—50 мг йоду, з них 20—25 % — у щитовидній залозі. Вона, в основному, і засвоює йод, щоб продукувати гормони (особливо тироксин). Ці гормони регулюють основні процеси обміну речовин.
Спостереження над клінічним перебігом лікування плодами черешень і вишень наштовхнули нас звернути увагу і на явище протизапального впливу їх на органи сечовивідної системи. У хворих, які страждали частими, інколи болючими покликами на сечопуск, ніктурію (нічні поклики на сечовиділення більше п’яти разів), вживання свіжих плодів, компотів чи соків з них нормалізувало ці розлади: черешня давала ту речовину, якої бракувало організмові.
Свіжі плоди вишень, як і вишневий сироп,— добрий
відхаркувальний засіб при катарах верхніх дихальних шляхів, бронхітах. Відомо й те, що відвар свіжого листя вишпі в молоці лікує жовтуху, а відвар плодоніжок (10 г на склянку води) має сильні сечогінні, а також в’яжучі властивості. Рекомендують їх при сечокам’яній хворобі, водянці, гіпертонії та проносах.
Коли закінчується сезон черешень і вишень, можна вживати заготовлені компоти, варення, киселі.
Дуже корисні сиропи з цих плодів.